Десять років тому вона працювала офіціанткою в кіровоградському кафе за 10 євро на місяць, а сьогодні є одним із спонсорів вечірки Фонду Леонардо Ді Капріо. Життя моделі Аліни Байковій змінилося, сама Аліна – ні.
«Я з дуже бідної сім’ї, – розповідає модель Аліна Байкова в інтерв’ю VOGUE Україна. – Після школи пішла працювати офіціанткою: 24 години працюєш – 48 відпочиваєш, зарплата – 10 євро на місяць. Звичайно, я хотіла вчитися, але платити за навчання грошей не було, а на бюджет я не вступила».
Історія з початком у стилі класичного серіалу мала відповідне продовження: у кафе вирішили замовити всьому персоналу уніформу, і на примірці господиня ательє, що має до того ж власну модельну агенцію, сказала Аліні: «Ану, пройдися». «Напевно, хоче подивитися, як форма сидить», – вирішила Байкова, а господиня замість цього запитала: «Хочеш стати моделлю?» Аліна злякалася. Їй здавалося, що модель – це Памела Андерсон з формами, а не худенька дівчинка. А по-друге, вона не вірила в модельний бізнес, думала: модель – значить, повія.
Аліна залишилася працювати в кафе, але ситуація продовжувала розвиватися за законами серіалу. На дискотеці незнайома дівчина запитала в неї: «Ти модель?» – І стала вмовляти: «Тобі обов’язково потрібно бути моделлю!». «А я вірю в долю, – говорить Байкова. – Якщо щось трапляється двічі, це не просто так ». І пішла в модельну школу, де з неї єдиної навіть не брали грошей за навчання.
Три місяці вона пропрацювала в Китаї, а вже другою країною, де їй запропонували роботу, стала Франція. Байкова боялася паризького розмаху, але вирішила ризикнути – і робота буквально посипалася: шоу-руми, примірки, журнали. Практично кожен день у Аліни був розписаний. У Парижі Аліна працювала з Hermès і Zuhair Murad, в Мілані – з Calvin Klein і Armani. Потім перейшла в агентство Next – і почався стрімкий зліт кар’єри.
У 2011 році Аліна брала участь у тижнях моди по всьому світу: Нью-Йорк, Лондон, Мілан, Париж. Роботи ставало все більше, «траплялося по два перельоти на день», і Байкова вирішила переїхати в Нью-Йорк, де і живе останні три роки. «Я стала відкритою – не настільки, наскільки хотілося б, але достатньо, щоб відчувати себе комфортно; почала носити кросівки і футболки. Нью-Йорк – моє місто ».
Типовий нью-йоркський день моделі починається о п’ятій ранку. «Я дуже мало сплю: по-перше, джетлаг через постійні перельоти, а по-друге, боюся, що, поки я сплю, життя минає». Зранку Аліна дивиться новини, без яких не може прокинутися, – новинний канал в її будинку працює постійно: «Я цікавлюся політикою».
Читає Time, The Economist і The New York Times: «Дуже важливо знати, що відбувається у світі. Може бути, що я стану мером або президентом». Відповідає на листи і обов’язково займається спортом – бокс, кікбоксинг, армійські тренування, пробіжка. А з восьмої ранку починається повноцінний робочий день.
У квартирі Аліни практично немає модної преси, зате кілька стопок журналів Time magazine. Байкова зізнається, що намагається не пропустити жодного номеру журналу.
«У повсякденному житті я одягаюся дуже просто і не витрачаю багато грошей на одяг. Одяг – як наркотик: чим більше купуєш, тим більше хочеться. Я цим вже перехворіла. Купую лише casual – American Apparel люблю, наприклад, – а на урочисті події одяг мені видає агентство. На благодійному аукціоні в Каннах на мені була сукня Philipp Plein, а на вечорі de Grisogono – сукня Blumarine. Я б дуже хотіла надягати на такі вечірки одяг українських дизайнерів, щоб їх впізнавали у світі, – скажімо, мого друга Тео Декана».
З ще одним своїм другом – бойфрендом – Аліна розлучилася після шести років стосунків. «Я легка в плані стосунків: у мене немає ніяких драм, я дуже зайнята». Але зберегла з колишнім чоловіком дружбу і спільний бізнес – квітковий. Це програма для купівлі квітів Alina’s Flowers (доставка здійснюється поки тільки в Європі). Можна складати букети самому, а можна купити готовий. «Я дуже люблю квіти і можу сказати, що жоден чоловік не домігся мене без квітів. Я дуже старомодна, подарунки ні від кого не приймаю, і квіти – єдиний спосіб виявити увагу».
Alina’s Flowers всього півроку, але Байкова вже була «квітковим спонсором» прийому amfAR на Каннському фестивалі в червні і липневої вечірки Фонду Леонардо Ді Капріо в Сен-Тропе. У Каннах Аліна, яка є Амбассадор amfAR, втомилася неймовірно: вона працювала там і як спонсор, і як модель, і як celebrity.
Незважаючи на світове визнання, Аліна дуже часто приїжджає у рідній Кіровоград. У Кіровограді є школа для дітей-сиріт, якій Байкова допомагає вже три роки. «Їм же туалетний папір видають по шматочку. І зубну пасту – лише на раз, – хвилюється Аліна. – У мене серце розбивається!».
Таких непомітних, але важливих речей модель робить багато. Нещодавно до Байковій підійшли хлопчики і, соромлячись, попросили «якийсь гарний одяг, футболки і джинси, щоб ми могли до хороших дівчаток підходити, тому що їм не подобається, як ми одягаємося».
«Це звучить дуже зворушливо. Але це дуже боляче, – каже Аліна. – Я їжджу в Африку, в Індію, а для своєї країни ще нічого не зробила. У мене багато ідей. Я приїжджаю в своє місто і кажу: «Хочу бути мером». Я можу дороги зробити хороші, пляжі, побудувати всі. Я багато подорожую і розумію, як можна все добре зробити, просто у нас багато корупції. Зараз я хочу більше часу проводити в Україні і чимось допомагати. Адже допомоги ніколи не буде достатньо, тому що з 7 мільйонів людей тільки 100 тис можуть допомогти. У тому числі – і я».
