Перша електронна газета разом з Інститутом національної пам’яті продовжує серію публікацій біографічних довідкок катів нашого народу, іменами яких названі вулиці нашого Кіровограда, підготовлені спеціалістами Інституту національної пам’яті.
Куйбишев Валеріан Володимирович(1888–1935). Один з головних керівників колективізації.
Син офіцера. В 1904 р. вступив до РСДРП(б). З березня 1906 р. на нелегальному становищі. Провів у засланнях 7 років. У жовтні 1917 р. голова Самарського ревкому та губкому. З 1918 р. голова Самарського губвиконкому. Під час громадянської війни входив до складу революційно-військових рад армій і фронтів. З вересня 1920 р. повноважний представник маріонеткової Бухарської народної республіки, фактично уряд Бухари підпорядковувалося його директивам.
Заступник голови РНК СРСР (1926), голова Вищої ради народного господарства СРСР (з 1926 р.). В грудні 1927 р. став членом Політбюро ЦК. З 1930–1934 рр. – голова Держплану СРСР, одночасно заступник голови та на інших високих посадах в РНК СРСР.
За Куйбишева Держплан став відігравати вирішальну роль у розподілі продуктів виробництва і в складанні директивних планів розвитку народного господарства, що призвело до повного підпорядкування економіки адміністративному диктату. Куйбишев енергійно виконував волю Й. Сталіна в період «великого перелому» у 1928–1929 рр., заявляючи слідом за вождем: «Чим успішніше буде йти справа соціалістичного будівництва, тим більше наростатиме опір і протидія з боку ворожих сил як всередині, так і зовні». Ця теза стала основою терору, розв’язаного владою проти народу.