3 червня, на стадіоні «Зірка» відбувся випускний у вихованців нашої Академії 2000 року народження. Урочиста лінійка відбулась біля центрального поля головної спортивної арени Кіровоградщини.
Про це повідомляє прес-служба ФК “Зірка”.
Після молодших вихованців клубної Академії на бігових доріжках з’явились головні винуватці свята, підопічні Антона Антонова. Керівник прес-служби ФК «Зірка» Юрій Ілючек привітав футболістів, батьків та тренера з таким важливим днем у їхньому житті. З вітальним словом від імені керівництва футбольного клубу виступив виконавчий директор Андрій Перевозник. Потім слово було надано наставнику хлопців не лише на футбольному полі, а й у житті, тренеру Антону Антонову. Він подякував своїм підопічним за всі п’ять років, що вони провели разом, за всі перемоги, за тренування, матчі. Шкода, що в такому складі, котрий сьогодні випускався, колектив зібрався недавно, але головне, щоб для всіх роки проведені в Академії не пройшли дарма. Насамкінець від імені команди подякував тренеру капітан Роман Черних.
Попереду в юнаків різні дороги. Хтось продовжить займатися футболом і може поповнити лави «Зірки» U-19, хтось буде шукати себе в іншій професії. Головне, щоб всі залишались людьми і з честю носили звання випускника Академії ФК «Зірка».
Отож, диплом про закінчення Академії ФК «Зірка» сьогодні отримали:
- Бичек Костянтин Романович
- Височин Дмитро Ігоревич
- Грігорьєв Богдан Юрійович
- Деряпа Денис Олегович
- Кривда Олег Володимирович
- Крутін Максим Володимирович
- Лев Артем Романович
- Мишоловка Костянтин Сергійович
- Оришкевич Костянтин В’ячеславович
- Петросян Артем Артемович
- Поздняков Євгеній Олексійович
- Романов Андрій Євгенійович
- Ромашев Денис Олександрович
- Степанцов Богдан Володимирович
- Філіпов Максим Романович
- Харитоненко Марк Геннадійович
- Ходорченко Микита Русланович
- Хоменко Іван Сергійович
- Черних Роман Сергійович
- Широков Дмитро Олександрович
- Щербань Артур Сергійович.
Більше фото тут.
Після випускного в Академії ФК «Зірка» тренер випускників 2000 року народження Антон Антонов дав інтерв’ю клубній прес-службі. Він не лише пригадав історію становлення команди, а й проаналізував її цьогорічний виступ.
– Антоне Андрійовичу, пройшов випускний у вашої команди. Пригадайте, коли ви її очолили, що то був за колектив?
– Ми почали працювати разом з червня 2012 року. Академія ФК «Зірка» була створена в квітні 2012 році, й була представлена трьома командами. Потім, з’явилась наша, 2000 року народження. Забігаючи наперед, скажу, що з тих хлопців, котрі були в команді з першого дня, дипломи випускника отримали Богдан Грігорьєв, Максим Філіпов, Денис Ромашев, Дмитро Височин та Артем Петросян. Також, довгожителем нашого колективу є й Роман Черних, але все ж у команді він був не з першого дня її існування. Чому так мало хлопців серед тих які були на початку, залишились зараз? Пов’язано це з тим, що в нас завжди була висока конкуренція. Постійно дуже багато юнаків приходило до нас на перегляд. Ми спочатку грали на турнірах, потім у першості області, згодом у першій лізі ДЮФЛ, щоправда серед юнаків 1999 року, й нарешті у вищій лізі дитячо-юнацького футболу. Скажу відверто, що за весь час, який я був біля керма команди, я відрахував лише одного футболіста. Решта юнаків, які залишали наш колектив, робили це за власним бажанням. Вони розуміли, що десь їм складно, десь вони не дотягують до того рівня, котрий нам хотілось би бачити, для когось з часом футбол просто відійшов на другий план. Загалом, саме перед нашим дебютом у вищій лізі ДЮФЛ, у нас з’явились гравці з інших міст України. Переглядаючи старі фотографії, я нарахував близько 30 футболістів, які пройшли через нашу команду. Хтось грав тут рік, хтось півроку, хтось кілька місяців. Це свідчить про те, що дійсно, як я казав в одному зі своїх попередніх інтерв’ю, в команді весь час була плинність кадрів. Також, хочу відмітити, що цей випуск є унікальним ще й у тому плані, що Академію закінчив останній футболіст, котрий був зарахований у неї ще з першого дня її заснування. Це Богдан Грігорьєв, який спочатку був заявлений за команду 1999 року народження. Слід зазначити, що в ДЮФЛ за нашу команду грало двоє виконавців 2001 року народження, Богдан Гава, який провів з нами більше трьох років та Андрій Назарик, котрий з нами був півтора роки. Зрозуміло, що їхній випускний буде за рік, й вони ще можуть грати в команді своєї вікової категорії.
– Давайте поговоримо про цей сезон, зокрема, про другу його половину.
– Загалом, я дуже задоволений якістю гри своїх підопічних. Знаю, що деякі тренери ставлять результат перед усе. Для нас же головним є підготувати висококласних футболістів. І я буду безмежно щасливим, якщо хтось з моїх гравців у майбутньому буде грати на найвищому рівні. Протягом усіх наших років в ДЮФЛ очки нам давалось важко, але зміст гри мені подобався. Той факт, що лідеру в цьому році ми програли лише через пенальті в наші ворота говорить сам за себе. Під кінець чемпіонату ми набрали сильну ходу, чотири матчі поспіль не програвали і, мені здається, якби сезон тривав ще довше, ми могли б претендувати на місця вище.
– На покращення результатів мали сильний вплив зимові новачки?
– Мабуть, це теж один із факторів, який допоміг нам насамкінець набрати ходу. Але я б не назвав це головною причиною. Ми дуже добре підготувались до сезону фізично. Я передивлявся ігри, спілкувався з хлопцями, й не бачив на їх обличчях утоми, особливо в ендшпілі поєдинків. Вони виконували той обсяг роботи, котрий ми від них вимагали. Новачки ж додали в команді конкуренції, дали новий поштовх хлопцям, які вже давно тут. Загалом, звісно, коли команда програвала всі були засмучені. Але коли ми при поразці демонстрували добротний футбол, то я засмучувався вдвічі більше.
– Хто із цих футболістів здатен продовжити свою кар’єру на високому рівні?
– Я б не хотів називати конкретні прізвища, щоб нікого не образити. Скажу тільки, що от зараз з U-19 розпочали тренування 13 футболістів. Так сталось, що з нами на випускному було кілька гравців 2000 року народження, які навіть не були заявлені за наш колектив, а весь час грали в чемпіонаті України U-19. Також, Максим Філіпов уже зіграв кілька поєдинків за дев’ятнадцятирічних і навіть відзначився голом.
– Проаналізуйте гру своїх підопічних у кожній лінії.
– Голкіпер Богдан Гава мене порадував у цьому сезоні. Можливо, на його впевнену гру вплинули більш надійні дії захисників. Але й він сам був розкутішим, виручав у багатьох епізодах. Це дійсно був його поки найкращий сезон. Якщо раніше були нами пропущені дійсно «воротарські» м’ячі, то за останній період прямої вини Богдана в голах немає. У лінії оборони в нас діяли Дмитро Широков, Костянтин Оришкевич, Богдан Грігорьєв, Марк Харитоненко. Їхніми діями в практично всіх поєдинках я також задоволений. Виняток – гра проти «Іллічівця». Але нас тоді на гру поїхало всього 12 чоловік. Загалом, усі вони приблизно одного рівня. Коли хтось вилітав, інший без проблем міг його замінити. Відтак, не було такої ситуації як раніше, що за відсутністю одного ключового гравця – в обороні катастрофа. Щодо півзахисту, то дійсно відчутною втратою зліва в нас була відсутність Максима Філіпова, який перейшов у U-19. Але прийшов Олег Кривда, футболіст який дуже вміло виконує штрафні удари. Хоча в нас і до цього був свій майстер стандартів, Андрій Назарик, та все ж трохи кращим у цьому плані є саме Кривда. Двічі Олег забив прямими ударами, багато небезпеки взагалі виникало після того, як він підходив до м’яча для виконання стандарту. В опорній зоні найчастіше грав капітан Роман Черних, разом з Денисом Деряпою, новачком команди. Справа діяли почергово Денис Ромашев і Костянтин Мишоловка. Під нападником найбільше матчів провів Андрій Назарик. У нього від початку сезону була дуже серйозна конкуренція з Артемом Петросяном, і в підсумку її виграв Назарик. У нападі ж була проблема в тому, що ми грали без чистого нападника. За всю історію команди в нас практично не було такого гравця вістря, а в другій половині цього сезону на цій позиції діяв ще один новачок Костянтин Бичек. Загалом, він є гравцем, який звик грати під форвардом, розганяти атаки, але мені сподобалось те, як він грав і на позиції нападника. Він володіє непоганим дриблінгом, хороший у верховій боротьбі. Загалом же я б хотів подякувати всім своїм підопічним і запасним, і тим, які взагалі практично не грали. Адже все одно своєю роботою на тренуваннях вони допомагали основним виконавцям. Дійсно, я б хотів, аби всі грали, проте все ж проводити аж таку ротацію, було складно.
– Що Ви відчуваєте після свого першого випуску команди?
– Одночасно й радість, й сум. Перший випуск – це як перше кохання, перше почуття, перший дотик до м’яча, перший гол – це запам’ятається на все життя. На жаль, я працював з цією командою всього п’ять років, але за цей період багато чого було: і радості, і суму, і поразок, і перемог. Я буду дійсно щасливий за кожного з них, буду радуватись їхнім успіхам. Неважливо чи стануть вони футболістами, чи ні. Головне, щоб вони не забували звідки вони і несли з честю звання випускника Академії ФК «Зірка». От зараз якийсь клаптик життя відходить від мене, але нічого, попереду нові виклики, нові завдання і перед ними, і переді мною.