Уже другий тиждень кіровоградські волонтери намагаються довести до ладу військові поховання на Рівнянському кладовищі: фарбують паркан, облаштовують клумби, прибирають сміття. Сьогодні, 25 червня, при вході на цвинтар кіровоградці встановили інформаційну дошку про те, що саме тут поховані українські захисники.
Прибирання поховань кіровоградських військових закінчилося для волонтерів непорозумінням з міською владою. На зустрічі з родинами загиблих у міськраді, де вчергове обговорювали проект майбутньої Алеї Слави, секретар міськради Іван Марковський назвав пророблену роботу активістів «беззмістовною» і “дурницею”. Після зустрічі Іван Іванович завітав на Рівнянське кладовище, де між ним та волонтерами виникла невеличка сутичка, в запалі якої Марковський назвав пророблену роботу «піаром».
Кореспонденту Першої електронної газети Іван Іванович пояснив, що мета візиту на кладовище – не сутичка з волонтерами, а підготовка до встановлення Алеї Слави, яке почнеться наступного вівторка. Як пояснив Марковський, батьки загиблих військових попросили його зробити щось із деревами, які нависають над могилами. От він і вирішив на власні очі подивитись, що з ними робити, як їх правильно ліквідувати.
Не надто приємну ситуацію з волонтерами секретар міськради коментує наступним чином: «Люди всі знали. І на сайтах висять проекти благоустрою, згідно яких з 1 липня починається облаштування Алеї Слави. У вівторок будемо знімати паркан».
У волонтерів кардинально інший погляд на ситуацію. За словами Оксани Червоної, вони не збираються втручатися у проекти міськради по облаштуванню Алеї Слави. Єдине їхнє бажання – чисті і охайні військові поховання, поки проект готується.
«Поки ми не почали прибирати на кладовищі, тут було повно сміття, бур’яни по пояс, ночували бездомні, – розповідає волонтер «Армії SOS» Оксана Червона. – Ми день через день приїжджали, прибрали пластиковий посуд, недопалки з могил, квіти засохлі. За рік місцева влада не спромоглася хоча б заради поваги довести до ладу поховання. Наприклад, освіжити паркан, покосити бур’яни, пофарбувати сусідні пам’ятники, щоб кладовище мало не такий занедбаний вигляд. Та що говорити, коли навіть прапор стоїть на вудці. Після 9 травня, коли на паркані намалювали георгіївську стрічку і розмалювали український прапор, від імені всіх волонтерських організацій ми написали звернення в мерію з проханням установити на Рівнянському кладовищі освітлення, державну символіку і патрулювання цієї території. Замість результатів отримали звичайну відписку».
Після того, як кіровоградські чиновники покинули кладовище, волонтери продовжили фарбувати паркан і оформляти інформаційну стелу. Паралельно з ними наведенням ладу на Рівнянському займалися й комунальні служби.
