На літературному вечорі у Кропивницькому обговорили пророчу книгу «Бодай-Цикута»

Учора, 1 грудня, у міському літературно-меморіальному музеї І. К. Карпенка-Карого відбувся літературний вечір “Літерапія вічної душі”, де Павло Чорний та Віктор Шило презентували свою книгу «Бодай-Цикута», яка вперше побачила світ ще у 2003 році.

У часи, коли жив Іван Карпенко-Карий, його будинок слугував осередком культурного життя міста. Так сталося і цього зимового вечора, коли в приміщення завітали літературні критики та поціновувачі художнього слова.

У 2006 році відоме київське видавництво «Факт» надрукувало роман «Бодай-Цикута» накладом у 2 тисячі примірників з підписом: «Тут є все, крім того, чого не повинно бути».

«Бодай-цикута» — це гра. Якого рівня ти в ній досягнеш? Це залежить не тільки від тебе… Перший рівень ти не відрізниш від життя навколо: і тут, і там — одна хвороба. «Бодай-цикута» — сюрреаліті-шоу: побутове перетворюється на символ. Третій розгортає твої страхи і сподівання в містерію моноспектаклю, де ти сам собі ще й аплодуєш. «Бодай-Цикута» – це гра в чотири руки, три з яких – твої», – йдеться у відеоролику від авторів книги.

Перед спілкуванням з авторами Павлом Чорним та Віктором Шилом, своє слово сказали експерти. Як літературний критик виступив журналіст Роман Любарський:

«Я вже відчуваю, як молекули адреналіну бомбардують мої нерви під враженнями від відео, – цитує книгу Роман Любарський. – Нещодавно в Інтернеті роман «Бодай-Цикута» порівнювали з комп’ютерною грою, але я категорично не згоден з цим твердженням. Жодна віртуальна гра не в змозі передати сатиру та сарказм, що закладені в більшості образів та ситуацій, особливості думок та дій персонажів. Однак, серед недоліків книги є деякі надмірно довгі діалоги, слова-русизми та лексичні недбальства».

Політолог Євгеній Дорофієв зробив акцент на тому, що багато речей, написаних у книзі в 2003 році, стали пророчими:

«У романі країна не вказана, але читач розуміє, що це Україна, тому що йдеться про Майдан. Хоча у 2003 році його не було, навіть першого. З точки зору політології, в романі з’являється передчуття тих подій, яких ще немає. Йдуть відсилки до майбутньої поліції, Януковича, Болотної площі в Москві, Володимира Володимировича «Х» та навіть лівійського диктатора Каддафі. Це справді вражає».

DSC_0311

Після рецензій експертів, слово взяли автори роману, які розповіли про ідею написання твору та майбутні плани.

«Ніхто, мабуть, не сумнівається, що наше суспільство – хворе. Воно хворе з усіх ракурсів. В звичайному житті і в містичному контексті. Є люди, які не знають про свої хвороби. Є ті, які зрозуміли, що чимось хворі. Існують люди, що шукають шляхи зцілення, а є ті, хто цей шлях вже знайшов, – розповів Павло Чорний і додав, – Основне, що нас спонукало до написання – була нудьга. На той час, епоху «кучмізму» можна було порівняти з «брєжнєвським застоєм». Нам просто хотілося щось робити, заради розваги і ось тоді почали виникати перші острівці роману. Завдяки піднесеному настрою, що нас охопив, книгу вдалось написати за 3 місяці».

DSC_0324

Гостей презентації відразу зацікавило питання про те, чи являє собою цей роман ідеал або ж його можливо наново переписати.

«Нічого ідеального в нашому житті не існує. Це категорія із ідеального світу. Приведу метафору, наприклад, народилася дитина, а батьків запитують, чи можуть вони дитину зробити заново, кращою, іншою. Те, що народилось – таким і є. Його можна лише допрацювати, щось додати або прибрати, – роз’яснив Віктор Шило. – Суто зі спортивного інтересу сісти і переписувати не бачу сенсу. Вже є переписаний варіант, він має назву «Бодай-Цикута 2». Цей твір існує у рукописному варіанті. Це не продовження, а щось на кшталт мідквелу.  Твір, призначений для деталізації тих подій, на які мало зверталось уваги у першій частині».

Література відіграє провідну роль у формуванні естетичних поглядів кожної людини. Саме тому, надзвичайно важлива значущість подібних заходів у нашому спотвореному світі.

DSC_0298 DSC_0302 DSC_0309 DSC_0316 DSC_0325 DSC_0332 DSC_0335 DSC_0339

Поширити:

Залишити коментар:

коментар