Як Кіровоград День народження святкував (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Контакт: Facebook Telegram

Із Днем народження, Кіровоград! Білборди по всьому місту готували кіровоградців до грандіозного дійства, яке сфокусувалось цього року на Центрально-Українському музейно-туристичному фестивалі. Від проспекту Винниченка через жовто-блакитний місток до парку Пушкіна і ви потрапляєте на іншу планету: у світ казок, реклами, хенмейду, спорту і благодійності…

Перші кроки по стежині на фестиваль супроводжуються різними закликами “купіть”, “акція”, “другий пакет мобільного зв’язку безкоштовно”. І спочатку здається, що реклама заполонила все свято, але далі починається квест “У пошуках цікавого” і “Скажіть будь ласка, що я тут роблю”. Увага розсіюється на різні частинки фестивалю, де кожеш займається своїми справами.

Дитячі квести від американського клубу

Міжнародний туристично-пізнавальний клуб “Royal Rangers” розгорнув дитячий табір. Для дітей віком від 11 років організатори влаштували квест: 4 етапи проходження по мотузці і скелелазання. “Всі діти, які встигли зареєструватись до 100 номера після того, як виснажені  отримають смачну кашу, яку ми тут і зварим”, – розповіла представник клубу і додала, – Всі учасники запрошуються на щотижневі походи, риболовлі, які оргазовує американський клуб “Royal Rangers”.

Хендмейд і знам’янська творча мафія

Окрема республіка фестивалю – вулиця хендмейду. Майстри із Кіровоградщини демонстрували гостям свята хто на що гаразд. Все популярнішили стають прикраси із живих квітів. Така природна біжутерія знову в моді завдяки американському бренду під назвою Ханами. Вони справедливо помітили, що саме природа створює такі красиві творіння, які не хочеться ніяк прикрашати далі, тільки використовувати, як воно є нескінченно довго. Такої ж думки майстриня Олена Цвіткова: “Я давно роблю такі прикраси. Відколи пішла у декретну відпустку, відразу почала пробувати різні техіки виговлення прикрас. Почала із полімерної глини і поступово дійшла до живих квітів. Тепер і моя трирічна донечка носить мої прикраси”, – розповідає Олена. “Та і моє прізвище ніби натякає: “Квіти – твоя стихія”, – жартома додає майстриня.

Варто відзначити, що на фестивалі було напрочуд небагато картин. Художники цього року, певно, вирішили віддати місце для інших майстрів. Проте кількість не важлива, коли якість зашкалює – десяток картин художника зі Знам’янщини повноцінно відстояли місце художників фестивалю. Реалістичність змальованого вражає: тонкі мазки і повна передача світла. Автор цього мистецтва приїхав до Кіровограда зі Знам’янки, а туди (до будинку батьків) – із Києва, де зараз проживає. Щоб дійти до картин художник Володимир Іващенко пробував різні заняття, але масло і холст знайшли його: “Життя таке, що срочатку займаєшся одним, іншим, міняєш маски, пізнаєш себе. Маска художника завжди була в мене. Можливо, не така явна. А зараз це основне заняття”. Скільки часу йде на створення такого дива сказати точно художник не береться: “Намалювати можна і за три години, а можна і кілька тижнів по пів години малювати”. Як приклад художник показує портрет Богдана Ступки, на який пішло немало часу.

Поряд із картинами розмістились різноманітні вироби із дерева теж зі Знам’янки: Ейфелева вежа, підставка для книг, ключниці… Саме останні привертають увагу найбільше. Майстер Анатолій Вакуленко розповідає: “Такі ключниці робляться з дуба техніками випалювання та різьби. У першому випадку на виготовлення треба кілька днів – це довше, ніж просто різьба”. Ціни на таку красу різні, для деких навіть не визначені: “Кілька ключниць виставлені на інтернет-аукціонах. Тому якщо питатимуть ціну, треба буде заходити на сайт і дивитись”.

Експонати з війни не 45-го

Ближче до Інгулу розмістились ятки представників районів – чим багаті, тим і раді. Тут і вишивки, і картини і експонати виставок… Але чи не кожна ятка презентувала і те, що приємним досягненням не назвати – “подарунки” із АТО.

Устинівський район розгорнув виставку речей, які привезли із АТО місцеві волонтери. Серед експонатів і прапор, підписаний АТОвцями. Волонтер Микола розповідає, що тут є підпис одного хлопчини, який через два тижні після їх візиту загинув. Над прапором висить символіка батальйону “Донбас”, до якого якось їздили волонтери. Один із солдатів “Донбасу”, 18-річний дніпрянин, під обстрілами збирає рештки зброї: “Ці всі обломки прилітали з боку сепаратистів. Із наших це тільки каска, ящик, гранатомет. Головка танкового снаряда, обломки граду і тому подібні штуки”, – розповів Микола.

Розповідає район і про героїв, які зараз перебувають у зоні АТО. У окремій папці зібрано розповіді про них, фото. Представники району розповідають і власні історії з життя земляків.

Навіть у святковій вересневій атмосфері кіровоградці не забувають про тих, хто обороняє кордон від нападів агресора. Втім, насолодитись у день народження рідного міста було чим. Окрім виставок і тому подібних штук, для гостей фестивалю були облаштовані казкові майданчики для фотографій, лунав святковий концерт, тут навіть діяла безкоштовна польова кухня.

А по іншу сторону жовто-блакитного містка (ближче до міста) кіровоградців чекав жовтий тролейбув, який запрошував містян на безкоштовну екскурсію по місту.

Більше фото тут.

Ольга Ткаченко, Перша електронна газета

Фото автора

Поширити:

Залишити коментар:

коментар