В Олександрії розпочався активний виборчий процес, а на центральній площі та вулицях з’явились палатки партії “Опозиційний блок”, представники якої говорять, що вони є членами партії, однак що це за партія і які вона сповідує цінності, не знають.
За декілька днів громадськість і журналісти намагались різними способами дізнатись відповіді на прості питання щодо діяльності партії.
Відповідаючи на питання, олександрійські активісти місцевого «Опозиційного блоку» не можуть назвати керівника цієї партії, і взагалі, вони, виявляється, за Радянський Союз – пишуть “Олександрійські новини”.
Перші особи міста мають пряме відношення до партії, де зібрались лідери «Партії Регіонів». Одна з активісток прямо сказала, що Людмила Давиденко, яка нині є першим заступником Олександрійського міського голови Степана Цапюка, є «їхньою».
Коли місцеві активісти після появи в місті палаток, де представники «опоблоку» почали вести непряму агітацію за партію, стали цікавитись діяльністю партії, прізвищами керівництва та діями цієї політичної сили, з’ясувалось, що громадяни із символікою «опоблоку» взагалі нічого цього не знають, навіть не зізнаються, хто очолює міську організацію.
У палатках безкоштовно роздавали міське комунальне видання. Про це на відео розповідають самі «палаточники».
У підписному листі треба було вписати та засвідчити власними підписом особисті персональні дані, включно з прізвищем та місцем проживання. Жодного дозволу громадян на розпорядження персональними даними збирачі підписів не запитували.
Коли «опоблоківцям» у палатках не вистачало аргументів, вони викликали представників місцевої влади, зокрема секретаря міської ради Геннадія Лоцмана та керуючого справами виконкому Володимира Чеботарьова. Останні повідомили про те, що є чи то відповідальними по міськвиконкому (версія Г.Лоцмана) чи то черговими по місту (версія В.Чеботарьова). Відповідних посад у міській владі, наскільки відомо, немає.
Під час чергового усного спілкування представників «опоблоку» з жителем міста, їм запропонували не підтримувати тих, хто призвів країну до війни та протистояння, хто потурав агресорам та до цих пір не визнає Росію країною-агресором. Спілкування і далі не було теплим – один з жителів міста, одягнений у камуфляжну уніформу, який слідкував за подіями і представився як один з когорти цивільного корпусу «Азов», після дискусії та певних висловів у свій бік став мовчки розбирати палатку.
На захист істерично стали «палаточники», які хоча і є членами цієї партії, не вважають себе відповідальними разом із її керівництвом за трагічні події як у Києві за часів правління Януковича, так і сьогодні на сході України. Схоже на те, що у згаданих палатках не справжні активісти партії, а звичайні найманці, у яких крім ностальгії за СРСР та бажанням відпрацювати гроші немає нічого спільного з ідеологією і совістю.