Завтра офіційно стартує передвиборча кампанія в Україні. Що варто знати виборцям про новий закон, і як кандидати вже зараз його обходять, йдеться в матеріалі INSIDER.
5 вересня стартує передвиборна кампанія. Це перші вибори, що проходитимуть згідно з новим законом, прийнятим у липні цього року.
INSIDER побував на кількох експертних заходах і намагався з’ясувати, чим конкретно ці місцеві вибори відрізнятимуться від попередніх та якими технологіями користуватимуться кандидати.
Найкоротша виборча кампанія в історії України
“Де-факто вона триватиме близько місяця. І зараз ми спостерігаємо за тим, як головні політичні гравці фактично перебувають у стані розгубленості, – каже генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель.
За його словами, політики досі до кінця не можуть розібратися з виборчим законодавством і, відповідно, якось вибудовувати кампанію і розставляти акценти.
Халіфи на годину
Після місцевих виборів стартує кількарічний процес виборів у об’єднаних територіальних громадах. Відповідно до існуючого закону “Про добровільне об’єднання територіальних громад” може виникнути абсурдна ситуація, коли громадяни виберуть сільські ради та їх голів, а через кілька тижнів можна проводити вибори об’єднаних територіальних громад.
– Я навіть бачив повідомлення, що в одній із територіальних громад Хмельниччини вибори планують призначити на 1 листопада. Тобто обрана на виборах місцева влада працюватиме менше тижня, – резюмує Кошель.
Позитиви
Серед переваг нового закону експерти називають запровадження двотурових виборів мерів великих міст, відкриті списки, гендерні квоти і перспективу розвитку партій на місцевому рівні.
Негативи
На думку координатора Громадянської мережі “ОПОРА” Ольги Айвазовської, закон про вибори не реалізовує низки важливих завдань: не запроваджено виборчої системи з відкритими списками, система породжує проблему різної ваги мандата для кандидатів, що балотуватимуться в різних територіальних округах.
– Також порушено принцип рівних умов для кандидатів, які вестимуть кампанії в різний спосіб, за різних умов, на різних територіях, але їх результат порівнюватиметься між собою, – каже експерт.
Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера також вказує на декілька негативних нюансів:
– Існує три основні негативи. Перший нюанс полягає в самій виборчій системі. Питання не тільки доцільності та природи місцевого самоврядування, а в частині наскільки реалізовані конституційні положення, наприклад, щодо статусу міських і районних рад як не представницьких органів обласних і районних громад, яких не існує в природі просто, а як представницьких органів, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, відповідно, області і району. Закон, на жаль, цього не враховує.
Другий момент, за його словами, це те, що місцеві організації політичних партій монополізували право на висування кандидатів у всі без винятку місцеві ради, крім сільських і селищних.
– Третій момент – різко піднятий виборчий бар’єр (від 3 до 5 %). І ніхто толком не пояснив, для чого це зробили, – додає він.
Бюлетені
– Якщо ми беремо місто Київ, на сьогодні виборець отримає 2 бюлетеня – виборів міського голови і депутатів Київради, натомість в інших місцевостях можуть отримати і чотири, і п’ять бюлетенів. Також ці бюлетені будуть суттєво відрізнятися від тих, які були раніше, але в тих, хто голосуватиме за сільські та селищні ради, нічого не зміниться. Так само, як і раніше, проходитимуть вибори сільських, селищних і міських голів, – каже Магера.
Гречка чи реклама?
На цих виборах, як показує практика останнього місяця, будуть активно використовувати дві головні технології, стверджують політологи.
Перша – це пряма політична реклама. Після 25 вересня всі головні політсили з’являться на екранах, увімкнуть потужну агітацію, і після цього виборець буде орієнтуватися не на обличчя кандидата, який представлений в окрузі, а на партійний бренд.
Друга технологія – це прямий і непрямий підкуп виборців.
Кошель переконує, що “чернігівський варіант” не будуть масово використовувати на місцевих виборах, адже політикам не вигідно прямо підкуповувати виборців, коли працюють політичні бренди. Ця виборча система значно знижує рівень конкуренції, адже тепер кандидатові потрібно не перемогти свого опонента, а набрати якомога більшу кількість голосів, щоби потрапити у прохідну частину виборчого списку.
Тому на цьому етапі вмикається технологія “докуповування голосів”: кандидат розуміє, що 10% голосів він отримає автоматично за рахунок бренда своєї політсили, тому докуповує ще кілька сотень голосів виборців, аби просунутися вище у виборчому списку.
Зниження загального рівня життя та економічна криза призвели до того, що кандидатові вигідніше і простіше просто скупити голоси виборців, аніж проводити повноцінну кампанію. Витрати на зустрічі з виборцями, агітацію та рекламу, зрештою, будуть більшими, ніж сума, видана на руки електорату.
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що не тільки кандидатові вигідніше купити електорат, але і виборець сьогодні краще продасть свій голос. Адже йдеться про вибори в умовах зубожілого суспільства.
– Коли є армія бідних, завжди знайдеться Маршал Гречка. Боротися з цим адміністративними чи кримінальними методами можна, але неефективно. Бо коріння підкупу в невірі людей, що політики можуть зробити їхнє життя кращим, – пояснює Карасьов.
Сподобатися до покарання
Хоч офіційно виборча кампанія ще не почалася, кандидати вже працюють на свій рейтинг.
Уже зараз потенційні кандидати надають виборцям різноманітні товари та послуги.
До прикладу, в місті Дніпропетровськ – це безкоштовне перевезення в маршрутних таксі від потенційного кандидата “Опозиційного блоку”. Масово використовується технологія роздачі продуктових пакетів від імені політичних сил чи іменних благодійних фондів, які співзвучні з назвами політсил.
– Продуктові набори також роздають у Кіровограді від імені благодійного фонду народних депутатів – батька і сина – Табалових. Від їхнього ж імені також фіксувалася роздача проднаборів в одному з районів міста Києва. Потенційний кандидат від партії “Самопоміч” у Житомирі надає послуги на кшталт безкоштовних курсів із ведення домашнього господарства, з оздоровлення, з різноманітних хобі, – розповідає генеральний директор КВУ.
Він додає, що зараз не можна говорити про порушення виборчого законодавства, оскільки ще немає виборчого процесу, але можемо сказати, що політичні партії виконують невластиві їм функції.
– Це політичне дикунство, – каже Кошель. – Особливістю цього передвиборного періоду є те, що фактично в усіх регіонах потенційні кандидати від різних політичних сил надають безкоштовні туристичні послуги у зв’язку з кризою і збільшенням внутрішнього туризму. Вони також організовують безкоштовні паломницькі та відпочинкові тури. А потенційний паломник, радше за все, буде не просто прихильником цього кандидата, а стане фактично його прихованим агітатором.
– Це такий собі модернізований варіант “чернігівських технологій”, коли складається враження, що політики намагаються купити виборців до офіційного старту виборчої кампанії. І така схема має свою ефективність, – зазначає голова КВУ.
Прямий підкуп, своєю чергою, також найефективніший в останні тижні та навіть дні виборчої кампанії.
Адмінресурс і підвищення соцвиплат
Щодо адміністративного ресурсу, то Олексій Кошель заначає: його використовуватимуть на останніх етапах кампанії у вигляді залучення держслужбовців і проведення агітації. Але сумарно це не дасть більш ніж 3-5% голосів, каже експерт.
Водночас політологи скептично ставляться до нещодавнього підвищення соцвиплат на 100-150 грн, як до чинника підвищення рейтингу провладних кандидатів на майбутніх виборах. Адже голос на виборах коштує значно більше, пояснюють вони. Тим паче, для влади будь-яке коливання цін чи курсу валют може обернутися електоральними втратами.
Ольга Айвазовська також зазначає, що досі жодним чином не регламентовано поняття адміністративного ресурсу, яке стало прозою виборів в Україні. Відповідальність для державних службовців може бути доволі примарною та мало ймовірною.
Підкуп виборців регулюється і законом, і Кримінальним кодексом, але пов’язати псевдоблагодійну діяльність із виборчою кампанією доволі складно:
– Точніше, всі усвідомлюють прямий зв’язок, але доводити його в суді – справа неперспективна, – каже вона.
Чи почують голос Донбасу
Щодо виборів у Донецькій і Луганській областях, заступник голови ЦВК Андрій Магера наголосив: є серйозна проблема щодо участі у виборах вимушених переселенців, внутрішньо переміщених осіб. Є й інші категорії громадян, окрім переселенців, які не зможуть брати участь у місцевих виборах – це військовослужбовці, особи, які перебувають у місцях позбавлення волі.
– Різниця між вимушено переміщеними особами та трудовими мігрантами є суттєвою, бо перші не можуть забезпечити своє право голосу в інший спосіб, а трудові мігранти можуть, – доповнив Сергій Ткаченко, виконавчий директор Донецької обласної організації Комітету виборців України.
За його словами, за декілька днів до початку виборчої кампанії все ще ніхто не може сказати, де ж усе-таки будуть, а де не будуть відбуватися вибори:
– Це все, по-перше, дуже негативно впливає на сам виборчий процес, по-друге, це означає, що ми так і не визначили критеріїв, на базі яких ми визначаємо ці територіальні громади. Це претензія до військово-цивільної адміністрації, яка зробила подання, але не оприлюднила його, тобто фактично ми не почули, в яких територіальних громадах відбуватимуться вибори.
Скасувати, щоб не програвати
Ткаченко каже, що подібна ситуація дає можливість припустити, що для таких рішень є не тільки об’єктивні причини, а й певні політичні – коли владні політсили, які на цей момент не готові перемогти в регіоні, просто скасовують вибори.
– Якщо розуміти виборчу кампанію як еволюційний процес, то ми, сформувавши на цих виборах хоча б 15-20% ефективної меншості в міських радах, отримаємо запоруку того, що через 2-3-4 виборчі кампанії все-таки зможемо змінити якість місцевих рад на Донбасі. І що пізніше ми почнемо, то на довший період це затягнеться, каже Ткаченко.
Найстрашніше, що може статися на виборах у Донецькій і Луганській областях, на думку Ткаченка, це відновлення політичної монополії в цьому регіоні.
– Якщо демократичні сили будуть ставитися до Донбасу за залишковим принципом, то так воно і буде. Ідеї про особливий статус Донбасу народилися не вчора і не минулого року. Вони народилися, коли державна влада України дозволила сформувати спочатку бізнесову монополію, яка після того перетворилася на політичну монополію. Якщо ми знову підемо тим самим шляхом, не будемо системно проводити роботу з населенням, то до того ж і прийдемо.
Де буде гаряче
За прогнозами експертів, найзапеклішої боротьби варто очікувати в Дніпропетровській, Київській і Харківській областях та їх обласних центрах, а побоюватися загострень на Закарпатті та Одещині через нестабільність регіонів.