Важливо

Поль Іщук: «Думаю, що Кіровоград готовий до виходу на всеукраїнську культурну площину»

Кирило Поліщук чи як його знають поціновувачі кіровоградської поезії – Поль Іщук – поет, музикант, організатор «Битви поетів», «Субота в Єлисаветграді» та телевізійного проекту «Квартирник», активіст та людина з безліччю планів. Лауреат багатьох поетичних конкурсів, фестивалю «Ї». Його вірші були надруковані у антологіях «До барикад», «Гра в поетів», мистецького фестивалю «Ї», «Шепіт Альми» тощо. Має власний стиль  та погляд на важливі речі. Аспірант кафедри літератури КДПУ ім. Володимира Винниченка.

Першій електронній газеті Кирило  розповів про свої проекти, видані збірки, музичну діяльність, перші вірші та плани на майбутнє.

Про програму «Квартирник»

Як і всі хороші ідеї, ця була позичена. Неодноразово зустрічав подібні передачі і подумав, що було б непогано якби таке було у  Кіровограді. Написав серед ночі Жені Салтану, йому ідея сподобалась – так народився «Квартирник». Мені подобається ТТV ― вони відкриті до нових ідей. Поки ми не знімаємо нових випусків, але, можливо, з осені знову запустимо.

Про «Битву поетів»

Історія довга. Зустрічав неодноразово афіші «Битв поетів» які проводив Ден Гуменний та Ольга Сержанова у галереї «Єлисаветград», але ніяк не наважувався туди піти. Одного разу виступав із гуртом «Компот» біля краєзнавчого музею на «Ночі музеїв», де відбувалася одна з «Битв». Вагався, але почитав. Виграв.

Познайомився з Деном, він запросив мене стати модератором проекту, а тоді і організатором, так як сам переїхав до Києва. Так мені дісталася у спадок «Битва поетів», проект «Субота в Єлисаветграді». Пізніше ми зробили «Битву музикантів».

Найяскравіша «Битва», мабуть, перша ― та, що організував і провів на філфаці. Бо перша.

Про участь у конкурсах та фестивалях

За останні 2 роки брав участь у багатьох конкурсах. Інколи ставав лауреатом. У Києві це були конкурси «PoeTry» (2014), «Паперові монстри» (2014), «Шоста поетична зима» (2015), «Урба-перехрестя» (2015); у Кіровограді ― конкурс імені Валеря Гончаренка (2015); в Черкаській області – фестиваль «Хата Осьмачки» (2014). Найбільшим досягненням вважаю конкурс відеопоезії «CYCLOP» (Київ, 2014), де моя із Вікторією Нетребенко відеопоезія «Кафка» взяла 2-ге місце. Після того нашу відеопоезію показували на великих фестивалях в Афінах (Греція), Києві, Житомирі, Одесі, Ужгороді.

Найбільше мені запам’ятався випадок із Тернопільського фестивалю «Ї», коли до мене підійшла дівчина із моїм роздрукованим віршем і попросила автограф. Це був один із тих випадків, коли ніяковієш більше, ніж радієш.

Про «Гру в поетів»

«Гра в поетів» була першою антологією. До неї увійшло 10 поетів, яких я знав особисто – з «Битви поетів», або поетичних читань. Ми просто собі зібралися, скинулися і видалися. Зробили власноруч, просували власноруч, і книга мала певний резонанс, і не лише в Кіровограді.  Але зараз за неї, якщо чесно, соромно. Але то таке, трапляється, коли дивишся на свої творчість через деякий час.

Про музику

Музика для мене найкращий спосіб презентації вірша. Мені важко називати себе музикантом, але я поклав на музику близько 40 віршів різних авторів ― класиків, сучасників, моїх друзів. Що виходить – граємо з гуртами. Останнім часом на виступи не напрошуємося, але пропозиції надходять регулярно. Тому граємо.

Про улюблених письменників

О, їх багато. Найцікавіші поети для мене це Григорій Чубай, Йосип Бродський, Богдан Задура, Анна Свірщінська, Василь Симоненко, Михайль Семенко, Анна Ахматова, Микола Холодний, Євген Маланюк, Олександр Ірванець. Із сучасного молодого покоління українських поетів читаю майже всіх кого можна знайти. Особливо подобаються поезії Мирослава Лаюка та Лесика Панасюка.

Із прози люблю Михайла Коцюбинського, Франца Кафку, Гі де Мопассана, Василя Шкляра. Перевагу віддаю короткій прозі.

А загалом ― смаки весь час змінюються.

Про знайомства з відомими письменниками

Особисто знайомий з Любком Дерешем, Максом Кідруком, Андрієм Любкою, Григорієм Семенчуком. З Дерешем познайомився у Кіровограді, коли він приїжджав  на творчій вечір. Із Кідруком, Любкою, Семенчуком познайомились в Карпатах на літній літературній школі. Не скажу, що ми стали друзями, але коли бачимось ― вітаємось. Навіть інколи згадуємо як один одного звуть J

Про підтримку та «підбурювання» – про Вікторію

Ми майже все робимо разом. Окрім писання – я пишу, а вона читає. Їй я завдячую багатьма своїми успіхами, зокрема лауреатству на конкурсі «Cyclop». Вона мені все казала: «Давай знімемо відеопоезію. Давай знімемо. Вже лишилось п’ять днів до дедлайну. Вже лишилось три дні. Післязавтра вже треба відсілати!». І в останні дні ми таки зняли. Якби вона мене «підбурювала», я б може і на інші поетичні конкурси не подавався. Тому – дякую їй офіційно.

Про культурну ситуацію в Кіровограді і чи готові кіровоградці підтримувати мистецьки ініціативи

Я вважаю (а точніше бачу), що в Кіровограді люди мають потребу в різних мистецьких заходах. Більше за те – вони готові за це платити. Особливо це розумію, коли я бачу понад 100 відвідувачів на «битвах» поетів та музикантів, які заплатили хоча й символічну суму в 10 гривень, але заплатили. І це за наш місцевий культурний продукт.

Наприклад, Денис Майданюк – поет і організатор з Одеси – розповідав, що одесити звикли до безкоштовних культурних заходів і доволі неохоче платять за вхід. І це доволі неприємно для організаторів. Адже культура також має потребу у фінансуванні – і тут мова не йде про гонорари, а про банальні витрати, з якими стикається кожен організатор.

Думаю, що Кіровоград готовий до виходу на всеукраїнську культурну площину. Точніше, хочу в це вірити. Великі літературні фестивалі сприяють не лише розвитку культури міста, а й розвитку туризму.

Може прозвучати банально, але єдине чого (чи точніше кого) не вистачає у нашому місті – письменників всеукраїнського рівня. Вони є, але їх мало. Досить часто навколо них і обертається культурне життя міста.

Плани та ідеї

Їх багато. Якщо чесно ― їх безліч. Але на їх реалізацію треба багато часу і ще більше коштів. Одна із ідей ― провести в Кіровограді літературний фестиваль всеукраїнського рівня.

Альона Олійник для Першої електронної газети

Фото з мережі Інтернет


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*