Важливо

Український художник, французький кардинал

Історія українського художника, що навчався у Єлисаветградському земському реальному училищі і відвідував вечірні рисувальні класи академіка П Крестоносцева, а пізніше став французьким кардиналом, у статті Ганни Черкаської, написаній для Української історії.

Французький кардинал Петро Ганський, український художник, старший брат астронома Олексія Ганського.
Шляхтич Павло Петрович Ганський здобув освіту у Франції та працював управителем херсонського Дворянського банку. Разом із дружиною Земницькою Єлизаветою Олексіївною вони виховали трьох синів і трьох дочок.
Старший Петро народився у с. Ганському на Херсонщині. Здібний хлопчик навчався в Єлисаветградському земському реальному училищі, відвідував вечірні рисувальні класи академіка П Крестоносцева. Згодом родина переїхала до Одеси, де оселилася у власній садибі на 6-ій лінії Великого Фонтану, 1.
З 1885 року Петро Ганський був вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв, потім удосконалювався в Парижі в Академії де Бо-Ар. Худорлявий блондин середнього зросту приваблював жінок своїми талантами художника та чоловіка, чи не тому він обрав тему жінки-парижанки: одягнутої і роздягнутої, за роботою і на відпочинку. Жив на Монмартрі, де мешкали художники-одесити, збиралися у художниці Кругликової. Та кожного літа приїздив до Одеси, відпочивав у приморському маєтку батьків.
Петро Ганський завжди брав участь у виставках, що проходили в Одесі.
Камерний, вишуканий художник виставляв пейзажі, портрети, жанрові композиції: «За читанням» (1893), «Відлив» (1895), «Берег біля Ялти» (1897), «Кав’ярня у Парижі» (1902), «Місячна ніч» (1903), «Купальниці» (1909).
В Одеському художньому музеї зберігаються картини «В очікуванні улову» (1892), «Бретань» (1900), «Гра в кеглі» (1908) та ін.
Революція 1917 р. застала П. Ганського в Одесі, куди він приїхав із Парижа на виставку. Одеський маєток Ганських по вул. Княжій, 12 (будинок Поповиченка) та садибу Петра Ганського було розгромлено, а самого художника більшовики арештували та засудили до розстрілу. Тільки після приходу денікінців його удалося звільнити. Петро Ганський виїхав до Болгарії, а потім – до Франції.

З 1919 р. Петро Ганський жив і працював у Парижі. Пережите так вплинуло на художника, що він перейшов у чернецтво, 1928 був посвячений у священицький сан і оселився в монастирі Le Dorat під Парижем. До 70-років він не випускав пензля з рук, аж поки Ганського не здолала стенокардія.

Після гітлерівської окупації здоров’я П. Ганського погіршилося і настоятель перевіз його до будинку старих священиків у Дорі (Dorat, Haute Vienne). Там він мав гарний догляд, режим збалансованого харчування, знайшов багато добрих друзів та повагу.

Та інфаркт його здолав, через три тижні 27 листопада 1942 р., він причастився і тихо відійшов, оточений священиками, в сані кардинала Римсько-Католицької церкви й похований на монастирському цвинтарі.

Великий архів художника: манускрипти, філософські нотатки, фантастичний роман «Червона зірка» зберігаються в Державному архіві Франції.
У музеях України зберігається 38 творів Ганського, з них в Одеському художньому музеї – 36, з них тридцять акварельних етюдів, які передали племінниці Ганського з Естонії. Одне полотно знаходиться у приватній колекції нардепа.

Ганна Черкаська, Українська історія


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*