Важливо

Петро Настін із Петроострова: за три метри від нас зірвалося 15 мін

Світлана Листюк
Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

«Нова газета» та “Перша електронна газета” неодноразово писали про те, що серед військових, які нині захищають цілісність України на Сході, є чимало студентів нашого рідного істфаку – факультету історії та права. Важко повірити, та ці вчителі історії розповідатимуть про саме цей відрізок української історії не з книг, а з власного досвіду. Серед таких – Петро Настін, родом із Петроострова (Новомиргородський район), за спеціальністю вчитель історії та географії, який отримав свою власну історію війни.

Відразу після закінчення університету Петро Настін пішов служити за контрактом, адже мізерна зарплата вчителя не дозволяла з упевненістю планувати майбутнє. У складі 25 окремої повітряної десантної бригади Петро служив із 9 травня. Спочатку вони з побратимами пильнували ворога на блокпостах у містах Красний Лиман, Слов’янськ, а згодом допомагали зачищати Дебальцево, Шахтарськ, Вуглегірськ, Жданівку. А день, коли вони отримали наказ змінити своє розташування, став для Петра другим днем народження. Адже залишитися живим після вибуху вантажівки, в якій він їхав разом із іншими хлопцями, можна лише маючи потужного Ангела Хранителя.

Шостого вересня ми отримали наказ змінити місце дислокації, покинувши Комунарськ. По дорозі вантажівка, в кузові якої ми сиділи, наїхала на протитанкову міну. Це була дев’ята година вечора. П’ятнадцять мін вибухнули за три метри від вантажівки, вона загорілась… Слава Богу, всі хлопці залишилися живі, ‒ розповідає Петро, який зараз перебуває у Київському військовому шпиталі.

У Петра великі опіки спини і проблеми із зором. Сьогодні хлопець пережив дві операції в Харкові, готується до наступних, потроху вже бачить на праве око. Друзі Петра не дуже розпитують хлопця про деталі того дня – не хочуть ятрити душу і нагадувати про жах, який він пережив, розповідає його одногрупник Дмитро Перемет, вчитель історії та географії Великочечелівської школи. Самі він організував у соцмережах збір коштів на лікування Петра. І зараз його друзі закликають допомогти мамі Петра, Тетяні Григорівні, яка весь час поряд із сином. Після чергової операції на оці хлопця чекає тяжкий період реабілітації, як фізичної, так і психологічної.

Сам Петро, як і всі воїни світла, воїни добра, як ми їх називаємо, надзвичайно скромний хлопець.
‒ Я вражений підтримкою своїх односельців, друзів. Я нічого ні в кого не просив, лікують мене за рахунок міністерства оборони, але отримав допомогу від таких людей, на яких навіть не сподівався. За цей час я багато чого переосмислив…

Петро зізнається: у майбутньому він не бачить себе вчителем. А на запитання, чи продовжить він військову службу, відповідати рано: поки не відомо, якими будуть наслідки поранення.

‒ Я не знаю, чим закінчиться ця війна. Та ситуація, свідком якої я був…вона просто безглузда і точно не нашу користь. Якби хто знав, яку халатність і безвідповідальність дозволяє наша сторона, скільки зрадництва і байдужості довкола…


Гроші на лікування Петра Настіна можна перераховувати на картку ПриватБанку 5168757207419674 на ім’я Настін Тетяна Григорівна.

Інна ТІЛЬНОВА, Фото зі сторінки Петра в соціальній мережі

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*