Важливо

Пожежники-волонтери замість професійних рятувальників: чи реально одних замінити на інших?

Оголошена на початку осені міністром МВС Арсеном Аваковим реформа Державної служби надзвичайних ситуацій має завершитись у 2020 році. Одна з найцікавіших новацій реформи ДСНС – поява так званих «пожежників-волонтерів», які, як  запевняють посадовці,  підсилять діяльність традиційних пожежних команд.

Областями, де вже запустили пілотні проекти з реформи ДСНС, стали Тернопільська, Вінницька, Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Донецька, а також Київська. Реформа пожежної служби відбуватиметься за такою схемою: громади визначатимуть свою потребу у місцевій пожежній команді і оголошуватимуть про набір добровольців, які б бажали служити в якості пожежників-волонтерів. Добровольців навчатимуть за державний кошт і після успішного складання іспитів вони отримають статус пожежника-волонтера, право на гасіння пожеж, і, цілком імовірно, певні пільги. Передбачається, що праця пожежників-волонтерів буде неоплачуваною, проте за ініціативи громад існуватиме можливість додаткової мотивації волонтерів. Це може бути компенсація за оплату комунальних послуг, проїзд у громадському транспорті чи інше.

У чому переваги цієї новації? За статистикою, українська пожежна команда прибуває на місце пожежі за межами міста за 20-40 хвилин. Якщо врахувати стан вітчизняних доріг та застарілість техніки плюс віддаленість деяких населених пунктів від міст, часто приїзд пожежників буває марним – рятувати вже немає що. (Для порівняння: в Німеччині час прибуття пожежників на місце − 8 хвилин, а у США взагалі – 3 хвилини, бо пожежник – це сусід).

Начальник Маловисківського РВ УДСНС, полковник служби цивільного захисту Олег Потьомкін покладає великі надії на анонсовану реформу. Каже, що створення місцевих добровільних пожежних дружин полегшить роботу районної команди МНСників, зробить гасіння пожеж оперативнішим. Олег Анатолійович пояснює: місцеві пожежні команди не перебиратимуть на себе функції професійних пожежників, а допомагатимуть їм. Потьомк_н 2017

− Дійсно, наша оперативність залежить від відстані, яку треба подолати для гасіння пожежі. Наприклад, якщо до села Злинки їхати по розбитій дорозі в кращому випадку – півгодини, то за ці півгодини вогонь може наробити багато шкоди. Місцеві пожежні команди, якщо вони є на території, працюють на першій стадії розповсюдження пожежі. Їхнє завдання − локалізувати загорання, поки прибуде команда професіоналів з райцентру. На сьогодні в Маловисківському районі діє кілька добровільних пожежних команд, переважно – на базі великих підприємств чи господарств, де керівники з розумінням ставляться до збереження майна і техніки від ймовірного пошкодження або й знищення вогнем. Зокрема, вже протягом багатьох років «місцеві пожежники» є на Плетеноташлицькому елеваторі, ПАТ «Мар’янівське», Злинській хлібній базі). Їхня робота у складі місцевої пожежної команди безкоштовна, адже кожен з них, як правило, має на виробництві якусь основну професію, але кожен із команди застрахований, − пояснює Олег Анатолійович.

Як буде далі, очільник районного відділу ДСНС не знає, але сподівається, що добровільні рятувальники все ж отримуватимуть доплату до основної заробітної плати. На його думку, після запуску реформи в районі має бути створено три місцеві пожежних команди – відповідно до кількості об’єднаних територіальних громад.

У 2016 році в Маловисківському районі трапилося 70 пожеж (на жаль, не обійшлося і без трагедій – унаслідок пожеж загинуло троє осіб. Проте летальні випадки сталися не через невчасне прибуття рятувальників, а через інші причини). Зараз район обслуговують лише дві спеціальні і одна аварійно-рятувальна машини. За чий кошт придбаватимуть технічне обладнання для волонтерських команд пожежників? Це мають пояснити високі чиновники, які ініціювали реформу.

Аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» досліджуючи перспективи переорієнтації з пожежників службовців ДСНС на пожежників-волонтерів (добровольців), пригадують радянську практику існування пожежних команд, коли при кожному колгоспі існував пункт пожежного нагляду, в якому були добровольці-пожежники. Вони були сконцентровані на тому, аби рятувати від пожеж поля, однак, звісно, гасили і інші пожежі. На його думку, подібні пункти можна відновити і в селах і сьогодні. Скажімо, на базі діючих фермерських господарств.

Один із таких пунктів нині функціонує в селі Лозуватка того ж таки  Маловисківського району. Не полишаючи сподівання на районних пожежників, на базі ТОВ «Агро-Віта» організували все необхідне для швидкого гасіння пожежі. Є закріплена автотракторна техніка, кілька мобільних бочок для доставки води на місце загорання, кожен з «пожежників» знає свої обов’язки на випадок виникнення пожежі. Правда, як кажуть у самому товаристві, усе, що стосується створення і діяльності (в разі потреби) такого формування − то суто внутрішньогосподарська турбота, спрямована на самозахист від пожеж як на полях, так і в самому селі, де розташоване господарство. Минулої осені, коли в селі виникла пожежа в одній із садиб, місцеві добровольці-пожежники з цього господарства дуже допомогли, і разом у стислі терміни, незважаючи на сильні пориви вітру,  вдалось зупинити вогонь, не дати йому розповсюдитись на сусідні будівлі.

«На державу ми не надіємося. Як не дай Бог пожежа, все кидаємо і рятуємо майно, − розповідає директор СТОВ «Агро-Віта» Зінаїда Мамедова. − Ми багато в чому сьогодні надіємось лише на самих себе, а що там  планують чергові реформи, дай Бог,щоб щось та змінилось на краще…»

Європейська практика

У низці європейських країн частка добровільних пожежників значно перевищує кількість професійних. В Європі добровільні пожежні команди гасять 30-40% пожеж, в Україні − 3-4%.

Наприклад, у Польщі добровільна Пожежна Охорона Польщі налічує 16380 добровільних пожежних команд, які об’єднують понад 700 тисяч чоловік. За участь у ліквідації пожеж і навчаннях волонтери отримують винагороду − від 10-15 злотих за годину. Крім цього, вони мають право на безкоштовне проходження медогляду, забезпечення спорядженням, а також застраховані на випадок травм під час виконання завдань. Основна частка витрат на фінансування добровольців лягає на місцеве самоврядування. У Німеччині Професійна пожежна охорона існує лише в 107 містах (чисельність яких понад 90 тисяч мешканців), а у менших населених пунктах працюють пожежники-волонтери, які за свою роботу отримують певні пільги – крім страхування, вони звільнені від служби в армії за умови шести років служби в ДПО, отримують безкоштовне обмундирування та харчування на час служби.

ЦІКАВО

В селі Дерцен на Закарпатті ще з 2005 року працює церковна команда пожежників-волонтерів. В ній 32 рятувальника, достатньо техніки і фінансується вона за підтримки громадян та прихожан церкви. Зібрав команду отець Микола. На той момент в радіусі 60 кілометрів не було жодного пожежника. Їх пожежна частина була перероблена з напівзруйнованої будівлі місцевого колгоспу. Технікою допомогли колеги з Угорщини. Пізніше підтримали і німці з голландцями. Зараз в команда має п’ять сучасних спецмашин і навіть один катер. З 40 пожежних, 12 є священнослужителями. Інші – це звичайні жителі села. Чергують щодня, кожен виклик фіксують. За рік мають майже півсотні виїздів.

За розрахунками МВС, Службі надзвичайних ситуацій потрібно ще 300 тисяч пожежників, аби успішно і швидко гасити пожежі. Історично та ментально команди пожежників-добровольців готові до роботи в нашій країні. Власне, поява таких команд буде практичною ілюстрацією співпраці громади і держави, як того вимагають принципи децентралізації, адже члени громади самі оцінюватимуть потреби в кількості пожежних бригад і необхідності їхнього забезпечення.

Інна Тільнова


Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*