Важливо

Будні 34-го батальйону: про деяких “героїчних” офіцерів і солдата Будильника

Воїн 34-го батальйону Дмитро Степаненко (селище Вільшанка Кіровоградської області) за часи служби в зоні проведення АТО, яка досі триває, назбирав чимало історій про важкі і цікаві будні солдатів і війну з сепаратистами. Перша електронна газета продовжує публікувати фронтові історії з життя наших захисників.

Старший на клапані.

Після першого ж бою з 34 батальйону втекло 70% офіцерів. Рвонули «за підмогою», відтоді ніхто й ніколи їх не бачив. На шести блокпостах батальйону з дев’яти старшими були солдати. Через кілька місяців з 57–ї бригади в батальйон прибула підмога, в тому числі п’ятеро офіцерів: майор, капітан і три лейтенанти.

– Командиром блокпосту будеш? – задав стандартне запитання комбат.

Майор з капітаном відразу відморозилися, а у лейтенанта аж очі заблищали від можливості такої карколомної кар’єри.

– А які обов’язки?

– По перше, організувати оборону на двохкілометровій ділянці фронту навколо клапану:
завершити облаштування вогневих позицій для людей та бронетехніки;
викопати бліндажі;
вчасно поповнювати боєкомплект;
замаскувати все що можна і не можна;
визначити кількість необхідних постів та секретів і організувати на них чергування;
виставити мінні поля, розтяжки та сюрпризи проти диверсантів;
коректувати вогонь важких мінометів і гаубиць;
налагодити постійний зв’язок на клапані та зі штабом батальйону.
По друге, забезпечувати господарські потреби клапану:
щоденне постачання продуктів;
підвезення питної та технічної води;
пальне для техніки;
заготівля дров;
доставка хворих і поранених в госпіталь;
привозити та відвозити відпускників на вокзал та передачі на Нову Пошту.
По третє, підтримувати дисципліну серед особового складу:
щоб не пили;
не вступали в конфлікти з місцевим населенням;
не мародерствували;
перевіряти зброю, щоб не розгубили;
не починати перестрілки першими;
полонених здавати СБУшникам;
виявляти дезертирів;
бійки між солдатами не повинні переростати в перестрілки.
Ну і різні поточні проблеми. Всього нічого.

– Та ні, я до цього ще не готовий, – дав задній хід літьоха. – Давайте я для початку солдатом послужу. Робитиму все що скажете.

Таким чином офіцери ходили на пости, носили воду і рубали дрова. А солдат Будильник, отримуючи вдвічі меншу зарплату, далі виконував обов’язки старшого нульового клапану. Доки не загинув.


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*