Станіслав Березкін продовжує робочі поїздки по своєму округу зі звітом народного депутата. Цього разу він зустрівся з мешканцями Перчунового, Гнатівки і Помічної Добровеличківського району.
Про це йдеться на офіційному сайті нардепа, інформує Перша електронна газета.
Під час зустрічі обговорювали законопроекти, участь у написанні яких брав Станіслав Березкін, результативність депутатських запитів щодо вирішення проблем сотого округу, діяльність його благодійного фонду.
Йшлося і про плани на майбутнє. Люди цікавилися наслідками зняття мораторію на продаж землі, висловлювали побоювання, що великі латифундисти викуповуватимуть їхні паї за безцінь.
«В парламенті вже активно говорять про створення ринку землі. І Рада наступного скликання швидше за все запустить цей процес. Тут дійсно багато ризиків, тому я відстоюватиму інтереси людей, пайовиків, щоб їх не обманули, не використали. Вважаю, що першою на ринок має вийти саме державна земля, бо це дасть можливість встановити адекватну ціну, наочно перевірити всі плюси і мінуси зняття мораторію і, таким чином, захистити приватників і дрібних землевласників. Тож я проти вільного ринку, доки не буде вироблено дієвого механізму захисту прав пайовиків», – пояснив свою позицію Станіслав Березкін.
У відповідь на скарги людей на нинішню медичну реформу, яка фактично залишила селян без належного медобслуговування, нардеп зізнався, що умисно не голосував за неї і підтримує страхову медицину. Тож коли ВРУ зупинить нинішню медичну реформу (а на це є великі шанси), він запропонує впровадити саме страхову медицина за європейським зразком – як в Польщі, Німеччині, Франції та інших розвинених країнах.
Під критику потрапили і останні зміни в освіті. Так директор однієї з сільських шкіл розповіла, що Міністерство освіти офіційно скасувало шкільні фонди, які раніше направлялися на ремонт закладів перед новим навчальним роком. Тепер же МОНУ активно звітує про те, що повністю забезпечує всі школи субвенціями на ремонти, меблі, технічні засоби навчання тощо. Та насправді, за її словами, фінансується лише Нова українська школа (початкова ланка в опорних закладах), а сільська освіта нічого з цього не отримує. Учителям доводиться самим скидатися грошима чи шукати меценатів не з батьківського колективу, щоб хоча б пофарбувати підлогу.
«Ті школи, які зверталися до мене за допомогою, її отримували – і шляхом залучення додаткових субвенцій, і через підтримку від благодійного фонду. Але ж це не вихід – шукати меценатів там, де має ефективно працювати сама ж держава, – зазначив Станіслав Березкін. – Але ж ви розумієте, що в умовах, коли парламентом керувала провладна більшість, меншість не могла нічого вирішувати, навіть якщо була на сто відсотків права. Це, зокрема, стосується і багатьох реформ».
На завершення жителі Перчунового, Гнатівки і Помічної домовилися з народним депутатом розробити програму розвитку їхніх сіл на наступні роки і разом її реалізовувати. Й одним з перших завдань, яке люди поставили перед своїм народним депутатом, було лобіювання в парламенті питання перенаправлення податку, який платять власники сонячних електростанцій, із державного бюджету і місцевий – за безпосереднім місцем розташування об’єктів. Станіслав Березкін зазначив, що у разі його переобрання, обов’язково просуватиме цей законопроект.
