Важливо

Чи потрібна кіровоградцям дитяча бібліотека імені Тараса Шевченка? (ФОТО)

Непорозуміння між громадою і депутатами кіровоградської облради стосовно перейменування дитячої бібліотеки ім. Гайдара на бібліотеку ім. Тараса Шевченка тривають уже не перший місяць. Народні обранці вже втретє (!) ігнорують бажання громади здавалося б у такому простому питанні. І це на фоні того, що 21 травня у дію вступив закон про декомунізацію, а ім’я Аркадія Гайдара, як колишнього чекіста (був членом частини особливого призначення – ЧОП), стовідсотково підпадає під його дію.

У чому ж тоді проблема? Чи то керівництво бібліотеки неправильно підготувало документи на перейменування, чи то депутатам облради не подобається Тарас Шевченко, чи може, не хочеться виконувати не всім приємний закон про декомунізацію? Наскільки обґрунтовано присвоювати дитячій бібліотеці ім’я Кобзаря і чому триспроби це зробити провалилися, намагався з’ясувати кореспондент Першої електронної газети.

Гайдар VS Шевченко: чиї аргументи вагоміші?

Після 30-річної невизначеності і перебоїв у роботі (у роки Другої Світової війни дитяча бібліотека, створена у 20-х рр. ХХ ст., не працювала) у 1958 році єдиній кіровоградській обласній дитячій бібліотеці присвоїли ім’я тоді популярного дитячого письменника Аркадія Гайдара. Минав час, виростали діти, змінювались покоління і колись улюблені для дітей «Чук та Гек», «Тимур та його команда» залишилися хіба що у пам’яті сучасних дідусів та бабусь.

Читайте більше: Обласна дитяча бібліотека з ім’ям видатного… вбивці-психопата

«Конкретна робота по перейменуванню бібліотеки почалася 30 вересня 2014 року, коли ми відзначали Всеукраїнський день бібліотек. Ідея, озвучена під час святкування перед батьками і дітьми, знайшла підтримку у наших відвідувачів, тому ми взялися за підготовку відповідної документації, щоб внести дану пропозицію депутатам облради на сесію, – розповідає директор дитячої обласної Таїсія Манжула. – Але не тільки в цьому причина. Наша бібліотека знаходиться у так званому «шевченківському кварталі»: перед фасадом пам’ятник Шевченку, поруч – гімназія ім. Т. Шевченка, тому ми вирішили, що було б логічно, якби бібліотеці також присвоїли ім’я українського митця. Крім того, якщо вже бути до кінця відвертим, то творчість Гайдара, в честь якого ми названі, не дуже то користується популярністю. У нас 4000 читачів і книжки Гайдара вони беруть не частіше, ніж 4-5 разів на рік, – згадати дитинство. Якщо у пересічного нашого читача запитати, яких письменників він знає, то у відповідь почуєте: Шевченко, Леся Українка і Всеволод Нестайко».

Директор дитячої бібліотеки також нагадала, як під час останнього засідання облради депутат Ігор Добрянський, як аргумент проти перейменування бібліотеки, сказав, що іменем Тараса Шевченка доречніше назвати бібліотеку для юнацтва ім. О. Бойченка, оскільки то її історична назва. До того ж Добрянський заявив, що у Кіровограді і так багато «Шевченків» – гімназія, вулиця, пам’ятник… «Ще давайте магазин Шевченка зробимо», – зазначив він під час сесії.

Читайте також: Деякі кіровоградські депутати відмовилися вшанувати Тараса Шевченка

«Бібліотека Бойченка ніколи не носила назву ім.Тараса Шевченка. Якщо ми все таки перейменуємо нашу бібліотеку, то це буде єдина бібліотека ім. Т. Шевченка в області, – продовжує коментувати ситуацію директор дитячої обласної бібліотеки ім. А. Гайдара Таїсія Манжула. – Справа у тому, що 1978 нововідкриту бібліотеку для юнацтва розмістили у міській філії бібліотеки Т. Шевченка, яка тоді знаходилася на вул. Карла Маркса, 20 (нині Велика Перспективна, а міський філіал бібліотеки у 1980 році закрили). Фонди ж передали бібліотеці Бойченка, яка у 1982 році переїхала в своє приміщення, що знаходиться на Дворцовій».

Закон як дишло: що хочуть депутати, те й вийшло?

21 травня вступив у дію закон про декомунізацію, у якому зазначається, що до 21 червня юридичні особи, які зареєстровані в Україні й у назвах яких містяться імена (псевдоніми) керівників компартій, органів держбезпеки, влади та управляння СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, мають бути перейменовані. Обов’язково!

Кіровоградська обласна дитяча бібліотека ім. А. Гайдара зареєстрована як юридична особа. Відповідно, підпадає під дію закону. А депутати, які ігнорують його, порушують закони України, адже людина, чиє ім’я носить бібліотека, була…вбивцею. Гайдар (Голіков) писав свої твори, страждаючи від алкоголізму і психічних розладів, діагностованих радянськими психіатрами. Також варто згадати, що «великий дитячий письменник» отримав від мешканців Сибіру прізвисько «карателя малих народів». Так його прозвали люди (звичайні сибірські селяни!), яких він власноруч розстрілював, будучи командиром одного з червоноармійських загонів спеціального призначення.

Читайте більше: Список депутатів, які ігнорують вимоги громади

З іншого боку деякі депутати облради апелюють питанням: яке відношення мав до дітей Шевченко і чи був він дитячим письменником?

Так от, ті, хто свято переконаний, що Шевченко – це революційний поет, який повністю відповідає розтиражованому радянськими пропагандистами образу старого дядька у смушевій шапці, з довгущими вусами і поглядом з-під лоба, той глибоко помиляється. Бо Тарас Шевченко – це багатогранна особистість, в мистецькому арсеналі якого є твори для всіх поколінь та інтелектуальних рівнів.

По-перше, у 1861 році виходить друком упорядкований Шевченком «Буквар південноруський» – посібник, призначений для навчання грамоти в українських недільних школах. По-друге, починаючи з 1891 року в Україні періодично виходять ілюстровані «Кобзарі для дітей», куди входять найвідоміші твори Шевченка: «Тече вода з-під явора», «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя», «Мені тринадцятий минало», «Сон» «На панщині пшеницю жала», «Якби ви знали, паничі», «І золотої й дорогої», «Заповіт», «І виріс я на чужині», «Сонце заходить, гори чорніють», що сприяють розвитку естетичної свідомості дитини та формуванню її світогляду.

Читайте більше: Як Гайдара «підв’язали» до Шевченка

Що далі?

А буде так, як вирішила громада. Рано чи пізно бібліотека Гайдара все таки стане бібліотекою імені Тараса Шевченка. Цю ідею підтримують усі, кому небайдужа доля нації. Бібліотекарі не збираються відступати від своєї мети, кіровоградці їх підтримують. Три дні тому почався офіційний збір підписів про перейменування бібліотеки, до якого долучилися не лише читачі, а й свідомі громадяни міста. Поранені в АТО бійці та персонал кіровоградського госпіталю підтримали ініціативу бібліотекарів – за декілька днів вони зібрали більше 160 підписів. І боротьба триває. Шкода тільки, що нашим депутатам такі прозорі істини треба доводити так довго і ледь не кулаками.

Тетяна Колісник, Перша електронна газета


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*