На Алеї Слави військового кладовища в Олександрії невідомі зламали державні прапори біля могил загиблих учасників російсько-української війни.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Подія сталася 9 травня, фото та відео з кладовища опублікував учасник бойових дій Олександр Михайлик. Зокрема, прапори зірвали біля могили Сергія Добровольського, Юрія Копитова та Гордія Кіктенка.
Як зазначають на сторінці Обласного ресурсного центру з питань допомоги учасникам АТО та ВПО у Facebook, за цим фактом поліція внесла відомості в ЄРДР за статтею 338 Кримінального кодексу України (Наруга над державними символами).
Вже наступного дня небайдужі олександрійці відновили прапори на кладовищі.
Нагадаємо, у Кропивницькому на меморіальному комплексі “Фортечні вали” невідомі понівечили білборди із зображенням ветеранів Другої світової війни. Зокрема, порвали фото покійного почесного громадянина міста, воїна УПА й учасника Революції Гідності Семена Сороки.
Гордій Кіктенко народився в Олександрії 19 грудня 1992 року. Коли хлопчикові виповнилося чотири роки, померла мати. Онука виховували бабуся з дідусем. У зону АТО пішов добровольцем, записавшись в батальйон “Донбас”.
21-річний Гордій Кіктенко загинув 29 серпня 2014 під Іловайськом Донецької області, коли батальйон “Донбас”, отримавши від противника зелений коридор, був у ньому зрадницьки розстріляний. Гордій похований на військовому цвинтарі по Куколівському шосе.
На будівлі школи №15 в Олександрії, в якій навчався Гордій, на його честь встановили меморіальну дошку. Згодом завдяки пожертвам земляків на могилі Гордія Кіктенка відкрили пам’ятник герою. Пам’ятник з’явився завдяки пожертвам земляків загиблого героя: гроші надходили на картку, яку відкрила знайома загиблого Євгена Єфремова, велику суму зібрали підприємці центрального ринку (збором займалася волонтер Галина Мариненко). Ще частину коштів накопичили вболівальники ФК “Олександрія”. Замовлений в Житомирі монумент обійшовся в 24 тисячі гривень.
Звертаючись тоді до присутніх, бабуся воїна Ніна Миколаївна Кіктенко зазначила, що самостійно відкрити монумент їй було не під силу: “Велике спасибі всім, хто пам’ятає і в цьому брав участь. Звичайно, бабуся цього не змогла б. Хороший онук у мене був. Погано тільки, що ніколи його більше не буде”.
Сергій Добровольський народився 1 жовтня 1984 року в Олександрії. Закінчив школу №17. Після строкової служби в армії обрав кар’єру військового. Служив прапорщиком на кораблі “Донбас”, підводному човні, в останні роки – старшим прапорщиком військової частини 3033 міста Запоріжжя.
30-річний Сергій Добровольський воював у складі військової частини 3033 міста Запоріжжя. Його слід загубився 24 серпня 2014 року біля села Новоіванівка Амвросіївського району Донецької області. Саме тут, біля Новоіванівки, волонтери “Народної пам’яті” розкопали братську могилу, у якій знайшли тіла кількох українських солдатів. З’ясувалося, що тіла поховав місцевий фермер зі своїми працівниками. Одним із загиблих експертиза ДНК визнала Сергія Добровольського.
24 серпня 2014 року під час передислокації колона нацгвардійців потрапила в засідку терористів поблизу села Новоіванівка Амвросіївського району — на покинутому блокпосту (вояки вважали, що там ще були українські військові). Тоді у бою загинули старший прапорщик Сергій Добровольський, прапорщик Борис Грязнов та старший сержант Максим Баранов. 25 вояків потрапили до полону.
У Сергія залишилися дружина і дочка, які проживають в Запоріжжі. В Олександрії живуть мати і молодший брат. Мати Тетяна не вірить у смерть сина, не згодна з даними експертизи.
Юрій Копитов народився 19 листопада 1978 року в Олександрії. Отримав середню освіту в школі №9, після чого закінчив ПТУ №7. Був електриком і будівельником. Служив гранатометником у 28-й бригаді. Брав участь у бойових операціях під Мар’їнкою Донецької області. За словами товаришів по службі завжди посміхався і багато жартував, за що отримав позивний “Смайлик”.
Помер 36-річний Юрій Копитов 18 вересня 2015 року на мирній території – біля села Ульянівки Миколаївської області, де дислокувався його підрозділ. За словами вдови загиблого Світлани, чоловіка знайшли о пів на першу ночі з 17 на 18 вересня сидячим біля намету. Офіційна причина смерті – зупинка серця.
Рідні згадують Юрія як доброго, чуйного парубка, готового допомогти фізично, морально і матеріально. Добре грав на гітарі, писав вірші і пісні, був по-спортивному підтягнутий, майстер на всі руки, збирався будувати на будинку другий поверх.
Син від першого шлюбу дружини розповів, що саме вітчим навчив його любити спорт, дав розуміння, яким повинен бути справжній чоловік.