2022 увійде в історію України, як рік, коли наша держава пережила страхіття повномасштабного вторгнення й активізувала боротьбу за свою незалежність та волю. Ця боротьба назавжди буде забарвлена в червоний колір крові загиблих та просякнута їдким запахом диму. Втрати, руїни, сльози, пожежі, звуки тривожних сирен, відсутність води, світла, газу. З цим ми провели 2022 рік. По-своєму втомлені, іноді сумні, але завжди з думкою про майбутню Перемогу.
Навіть в такі темні в усіх можливих сенсах часи варто не забувати про світлі моменти нашого життя. Редакція Першої електронної газети створила підбірку позитивних новин минулого року як нагадування про те, що добро завжди перемагає зло, а ми, українці, на цьому точно знаємось.
Волонтери. Ті, хто створюють дім усюди
14 березня у Кропивницькому запрацював гуманітарний центр ГО “Територія успіху”, де переселенці, які тільки-но потрапили до міста, могли отримати необхідну допомогу та речі для подальшого життя тут. Волонтерський центр став місцем, де люди, постраждалі від війни, могли отримати продуктові та гігієнічні набори, одяг і моральну підтримку. Команда центру сформувалася не лише з місцевих, а й дала робочі місця та можливість бути причетними до волонтерського руху переселенцям, які спочатку приходили сюди за допомогою.
“Територія успіху” стала територією допомоги для тих, в кого росія відібрала останнє.
Три роки тому у Кропивницькому заснували громадський простір Krop:hub Кропивницький.
За три роки свого існування громадський простір згенерував більше 1200 подій, заходів та ініціатив, на особистому ентузіазмі та ідеях. Тут зібрали понад 5 мільйонів гривень на допомогу, благодійність, розвиток, підтримку армії.
Волонтери хабу також створили простір для молоді «Атмосфера МИР2.0.», відзняли реаліті-шоу і провели понад 200 освітніх та розважальних заходів.
Цьогоріч після початку великої війни волонтери розгорнули намет на Козачому острові, який став не просто складом, прихистком, інформаційною точкою, а і місцем, де люди відчули силу протистояти, плече,на яке можна спертися в боротьбі, своє місце, свою користь і дійсну дієву допомогу. Невдовзі намет довелося згорнути, він виконав свою історичну роль в місті та області, і повсякденне життя кожного потроху увійшло в робочий ритм. Однак волонтерська діяльність хабу не припинилася. Щодня автобуси, наповнені допомогою, доставляють її до найгарячіших та найскладніших точок країни. Щогодини волонтери щось фасують, пакують, купують та відправляють.
Воїни. Ті, хто тримають над нами мирне небо
ЗСУ – титани. Факт, який ні в кого не викличе сумнівів. Наші захисники цьогоріч показали всьому світові, як правильно давати на горіхи другій армії світу. Вони щодня ціною власного життя клаптик за клаптиком відвойовували захоплені росіянами міста і села. Вони не втрачали оптимізму та окрім виконання своїх бойових обов`язків знаходили час для того аби повторити для нас трендовий танець з тіктоку, вшкварити гопак просто посеред поля, зіграти на баяні українську народну пісню. Вони купалися у ванні просто неба, аби ми не сумували показували нам свої світлі, усміхненні обличчя та покинуту втікаючими росіянами трофейну техніку на Херсонщині. Щодня та щохвилини тренувалися, боролися, перемагали, аби в кожному домі було чутно “Слава ЗСУ”.
Відновлення. Внутрішнє та зовнішнє
Ця війна стала синонімом до слова “розруха”. Росіяни залишають після себе розбомблені будинки, зруйновані вулиці, села, міста. В нашому ж генетичному коді закладена кропітка праця та відновлення. Чим власне й намагалися цьогоріч займатися українці.
6 серпня біля Великосеверинівського будинку культури зупинилася машина з десятком молодиків.
Провалений дах, що протікає, облуплена штукатурка, купа сміття. Ще якихось 12 років тому тут вирувало життя, люди дивилися кіно, знайомилися, одружувалися. Та з часом сакральне місце перетворилося на понуру покинуту будівлю, яка сяяла в порожнечу вибитими шибками своїх вікон.
Цього ж року для сільського «Палацу культури» почалося нове життя – до нього приїхали БУРівці, щоб спільними зусиллями повернути будівлі її автентичність, і не тільки їй…
Подібне заняття допомогало людям займати себе корисною для суспільства справою, ставало певною терапією, де на їхніх очах купа щепок та попелу за участі групи людей знову приймала облік будівлі, придатної для життя. Це давало й дає досі сили та віру йти далі зі словами “Все відбудуємо, головне без них”.
Мистецтво. Патріотичні мурали й українське кіно
Чи міг би хтось уявити, що на стінах прокуратури на Набережній Кропивницького з`явиться 27-метровий мурал статуї Свободи, виконаної в жовто-блакитних кольорах? З`явиться завдяки двічі переселенцю. Чи міг би хтось подумати, що художник з Донецька, якому через війну довелося переїхати до Харкова, а потім на Кіровоградщину, буде виводити в самісінькому центрі Кропивницького чіткі лінії на стінописі “Корифей Марко”? А на стінах шкіл Кіровоградщини один за одним з`являлися мурали з Тарасом Шевченком, “Вільною Україною” та ін. Війна не лише змусила нас помізкувати над власними цінностями, а й згадати про те, хто ми є, звідки наше коріння, хто справді для нас друг, а хто ворог.
Минулого 2022-го року фільм українського режисера Олександра Жовни «Сашенька» показали в основній конкурсній програмі найбільшого кінофоруму північно-східної Європи «Темні ночі» у Талліні.
Стрічку створено кінокомпанією «Cinemastudio» за фінансової підтримки Держкіно України та міністерства культури України. Зйомки проходили, зокрема, в Кропивницькому.
Спорт. Сила, яку неможливо зламати
У 2022 році наші спортсмени виборювали золото на чемпіонатах України та кубках Європи , встановлювали нові рекорди, здобували до шести медалей на одних змаганнях та доводили всьому світу, що велика війна не ослабила українців, а навпаки зробила їй лише сильнішими.
Політика. Шлях до змін та повернення до свого
На останній у 2022-му сесії обласної ради депутати хоча й з другого разу, але таки проголосували за відмову від російської церкви, а також погодили вступ Кіровоградської області до Асамблеї європейських регіонів (The Assembly of European Regions, AER).
Політичне життя Кіровоградщини та України поставлене на паузу, напевно, це також є демонстрацією єдності адже головне – перемогти росію…
Нагадаємо, прапор, який Зеленський передав Конгресу США, пошили на Кіровоградщині
Читайте також: «Перша» рекомендує: Добірка фільмів для перегляду на новорічні свята