Вже понад два місяці минуло з того часу, як «ожив» могильник на землях Світловодського району (неподалік міста), до якого багато років поспіль завозилися токсичні відходи оборонного підприємства Завод «Чистих металів».
Все розпочалося з того, що на адреси районних властей та правоохоронців почали надходити сигнали про те, що там проводиться активне розкопування із застосуванням землерийної техніки.
Про це повідомив кореспондент Першої електронної зі Світловодська.
Як з’ясувалося, на могильникові «видобувні» роботи проводить дніпропетровське ТОВ «Укрвторутилізація» з ліцензією на вилучення та перевезення подібних вантажів до місць їхньої утилізації. Одначе, у ТОВ не було на той час дозволу на проведення даних робіт на території Світловодського району. До того ж Світловодській міжрайпрокуратурі здалося підозрілою вартість, за якою «Укрвторутилізація» купила могильник у так званого ліквідатора ЗЧМ – три (!) гривні та ще й без належної екологічної експертизи (за деякими оціночними даними, вартість тамтешніх відходів сягає кількох мільйонів гривень). Через що – до з’ясування всіх обставин – роботи на могильникові були призупинені. Та попри це, час від часу до відповідних органів регулярно надходили сигнали про те, що активність там не вщухає.
І ось два дні тому у кабінеті голови світловодської районної ради Олексія Шаповала відбулася тристороння зустріч районних властей (власне, самого Шаповала та заступника голови РДА Сергія Орленка), прокурора Ольги Пащенко і директора «Укрвторутилізації» Григорія Полонського. На початку зустрічі районний спікер зачитав листа райдепа Володимира Пашагорьєва, у якому обранець, разом із схваленням того, що нарешті місто й район позбудуться «хімічної зброї у себе під боком», висловлює занепокоєння, що до спорожнілого могильника згодом можуть завозитися з інших місць інші не менш токсичні відходи. Що і стало причиною тимчасової заборони районними властями проведення будь-яких робіт на могильнику. Також і прокурор Пащенко нагадала про сумнівну вартість (3 грн.) купівлі цього об’єкту та ще й не без належної екологічної експертизи. На що Полонський зауважив, що дані претензії до його фірми ґрунтуються передовсім на припущеннях. «Укрвторутилізація» ж має для своєї легальної діяльності цілком законні підстави. А у разі якихось сумнівів порадив звертатися до судових інстанцій.
Врешті сторони досягли своєрідного консенсусу: основною задачею є вивезення тамтешніх відходів до Запоріжжя – на спеціалізоване утилізаційне підприємство. За цим процесом і за подальшою експлуатацією могильника будуть пильно стежити і районні власті, і прокуратура, і екологічні служби, які, угледів якісь порушення, зберігають за собою право звертатися до суду. На такі умови прозорої діяльності ТОВ «Укрвторутилізації» зголосився його директор, який поставив і свій підпис під таким собі тристороннім «протоколом про наміри».