Вранці 20 лютого Віктор Чміленко намагався відтягнути з лінії вогню пораненого майданівця. У цей момент його зрадницьки наздогнали дві снайперські кулі. Перша потрапила в ліве плече, друга – розірвала шийну артерію. Рани виявилися смертельними.
Життя людини мирної професії, фермера Віктора Чміленка, була без перебільшення постійною боротьбою: за справедливість, землю, яку він обробляв, Україну, майбутнє трьох дітей, пише “Українська правда”.
Він нічого не боявся. Не вмів мовчати і залишатися пасивним спостерігачем, коли стикався з несправедливістю. За землю, за справедливість, за майбутнє він все життя воював з місцевою владою. За них же вийшов на Майдан.
Обидва діда Чміленка загинули при «совєтах». У одного відібрали землю, заарештували за критику колективізації і розстріляли. Другого – відправили на Соловки. Звідки він так і не повернувся.
Можливо, саме тому життєвим принципом Віктора Чміленка стало: це моя земля і я не буду жити інакше.
Фільм “Чміль” Ігоря Токара
«Я господар на своїй землі, я – влада в моїй країні. Тому що я – частина українського народу, тому що тут полягли в землю мої діди », – говорив він.
Одного разу Чміленко вже став «народним героєм». У 2011-му на його поле з озимою в’їхав автомобіль з мисливцями. Віктор став захищати урожай. Зав’язалася бійка. Фермера побили. Потім проти нього ж відкрили кримінальну справу – за те, що нібито зламав палець одному з мисливців.
Але Чміленко тоді не здався. Голодував під прокуратурою, став героєм багатьох сюжетів на телебаченні. Про нього почула вся Україна.
Коли після того, як влада відмовилася підписувати Угоди про асоціацію з ЄС, Україна сколихнули протести, він теж не міг залишитися осторонь.
«Коли Янукович різко поміняв курс з євроінтеграції, нас це не сильно зворушило, але коли на Майдан вийшли діти, ми не могли їх не підтримати. 24 листопада ми були вже там», – згадує один із побратимів Чміленка Олексій Цокалов.
.jpg)
Із короткими проміжками друзі стояли на Майдані до останнього дня. Постійно – на передньому фланзі. Разом з АвтоМайданом намагалися пробитися до резиденції Януковича в Межигір’ї. У ніч на 11 грудня, коли наметовому містечку на Хрещатику загрожувала зачистка, стояли в перших рядах на Інститутській, стримуючи натиск Беркута.
«Жили то в наметі, то в машині, то в КМДА, то у друзів», – згадує майданівські будні батька його старший син. Теж Віктор.
«Я люблю своїх дітей, тому я тут. І це мій свідомий вибір », – не раз говорив фермер.
Дітей у Чміленка троє – 26-річна донька Катерина, а також 25-річні двійнята Віктор та Ірина. Всі троє не раз за місяці протестів були в столиці разом з батьком. Тільки в останній раз він їхав один. Говорив, я постою за всіх вас.
«У кожної людини свій час, щоб прокинутися: хтось прокинеться сьогодні, хтось завтра, а когось потрібно буде піднімати. Головне, дати людині час », – говорив герой Небесної Сотні.
.jpg)
.jpg)
.JPG)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
У фільмі «Чміль» розповідається історія Героя України – Віктора Чміленка. Автори фільму журналіст Ігор Токар та відомий громадський діяч Олексій Цокалов. У стрічці використано музику відомих українських гуртів «Вій» та «Кому Вниз».
Віктор Чміленко у фільмі оживає зі спогадів людей, які його любили, які з ним товаришували, які знали його всього лише день. Крізь призму їхніх спогадів перед глядачами постає прекрасна людина – смілива, відважна, відверта, чесна.
Після перезентації фільму “Чміль” вдалося зібрати майже 8 тис. грн на придбання нових табличок, що будуть встановлені на будинках по вулиці Віктора Чміленка (колишня Дзержинського).
Віктор Чміленко загинув 20 лютого 2014-го від кулі снайпера. В нього не було ні зброї, ні обладунків – він біг з помаранчевими ношами рятувати побратима.
22 лютого у обласному центрі попрощалися із Героєм-земляком.
19 лютого наступного року у Кропивницькому відкрили меморіальну дошку на честь славного воїна Небесної Сотні Віктора Чміленка.
Відтоді рідні намагалися знайти його каску, але марно. Знайшлася вона випадково. Увесь цей час каска була за оберіг у бійця-добровольця із Закарпаття Олексія Пацюка.
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності звання Герой України з удостоєнням ордену «Золота Зірка» (посмертно) присвоєно уродженцю Бобринця Віктору Чміленку.