Важливо

Урятувати Чорний Ліс: туристичні об’єкти замість заготівлі деревини

Ольга Ткаченко
Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Контакт: Facebook Telegram
Ольга Гелевера // © День

Про організацію Чорноліського національного природного парку на теренах Кіровоградщини говорять уже давно. 2009 року розпорядженням тодішнього голови Кіровоградської обласної ради Миколи Сухомлина створено робочу групу з розробки засад парку, саме тоді й було задекларовано, що Чорноліський національний природний парк площею 48 тисяч гектарів буде створено 2020 року, але до цього часу роботу з розробки проекту не розпочато.

Пише газета “День”.

Натомість у грудні 2017 року депутати обласної ради ледь не передали три тисячі гектарів мисливських угідь Чорного лісу в приватні руки. Проте завдяки увазі до цієї теми громадських активістів і науковців це рішення зняли з порядку денного сесії, а члени Кропивницького відділення Українського географічного товариства підготували до керівництва області відкритого листа, в якому просили голову ОДА Сергія Кузьменка та очільника обласної ради Олександра Чорноіваненка не допустити передачу Чорного лісу в приватну власність і підтримати ініціативу зі створення на місці лісу заповідної території.

— Ми розуміємо, чому в нас, та й взагалі по всій Україні, гальмується створення національних парків, адже на лісах в Україні заведено заробляти мільйони, продаючи цінну деревину. Чорний ліс із його віковічними дубами та грабами — це якраз той випадок, — вважає кандидат географічних наук Ольга ГЕЛЕВЕРА. Вона разом із колегами з кафедри географії та геоекології Центральноукраїнського педагогічного університету та ГО «ЕКО ЛІГА ЦЕНТР» стала ініціатором петиції до обласної влади з вимогою прискорити роботу зі створення Національного парку, який би об’єднав Чорнолісько-Дмитрівський, Осотянський і Нерубаївський масиви.

«НАЙПІВДЕННІШИЙ ПРИРОДНІЙ МАСИВ ЛІСУ В УКРАЇНІ»

— Пані Ольго, які аргументи науковців на користь створення парку?

— Чорний Ліс — це найпівденніший природний масив лісу в Україні. Чорнолісько-Дмитрівський масив входить до переліку найважливіших ботанічних територій Європи, а масиви грабово-дубових лісів віднесено до переліку біотопів, що, згідно з Бернською конвенцією, підлягають охороні. Крім того, тут збереглася реліктова флора з льодовикової епохи, а це 12 видів рослин з Червоної книги України, 13 регіонально рідкісних видів. А ще Чорний Ліс визнано Постійним комітетом Бернської конвенції об’єктом Смарагдової мережі України.

Світові тенденції такі, що в кожній країні поступово збільшують відсотки заповідних територій. Наприклад, у Європі вони становлять 20 — 30% загальної площі, в Україні — 6,3%. Збільшення природо-заповідного фонду в Україні — це вимога Угоди про асоціацію з Євросоюзом. До 2021 року Україна взяла на себе зобов’язання збільшити території природно-заповідного фонду до 15%. На жаль, зараз на Кіровоградщині ця цифра жахливо мала — всього 4%. Її можна було б значно покращити, утворивши Чорноліський національний природний парк, адже Кіровоградська область — єдина в Україні, де немає жодного заповідника чи національного природного парку, хоча стратегією розвитку Кіровоградської області на період до 2020 року, площу земель природно-заповідного фонду планувалося довести до 5,1% (124,4 тис. га) 2016 року та до 7,1% (174,6 тис. га) до 2020 року.

«ТУРИСТИЧНИМИ ОБ’ЄКТАМИ МОЖУТЬ
СТАТИ СКІФСЬКІ ГОРОДИЩА, 250 КУРГАНІВ…»

— Зараз на Чорному Лісі заробляють лісівники, продаючи дрова, і браконьєри, вирубуючи цінну деревину. А що буде після присвоєння цій місцевості офіційного статусу «Національний природний парк»?

— Насправді Чорний Ліс — як НПП — зможе заробляти ще більше, ніж у разі використання на продаж дерево. Він цінний і в історико-культурному відношенні: туристичними об’єктами можуть стати скіфські городища, 250 скіфських курганів, створених у IVстолітті до нашої ери, поселення землеробів Чорноліської культури. Крім того, тут проходив знаменитий Чорний шлях, тут переховувалися гайдамаки, гуртувалися козаки. На території майбутнього парку (а його створення — це лише питання часу) відбувалися події Української революції 1917—1921 років. Частина Чорного Лісу входила до складу повстанської Холодноярської республіки, а в урочищі Пальчикове — могила легендарного Чорного Ворона (Миколи Скляра).

А ще є містичне Чорне озеро, яке сьогодні в «туристичному» занепаді. Нині для розвитку туризму чи популяризації Чорного Лісу в нас в області не роблять нічого.

«ЗАРОБЛЯТИ ГРОШІ Й БЕРЕГТИ ПРИРОДУ»

— Ви вивчали досвід національного природного парку «Сколівські Бескиди» на Львівщині в рамках Програми національних обмінів. Розкажіть, чи можлива така схема розвитку місцевого туризму на Кіровоградщині?

— Так, це дивовижний приклад місцевого підприємництва, пов’язаного з використанням природних ресурсів без шкоди для них. За три роки (2015—2017) кількість туристів, які відвідали парк «Сколівські Бескиди», зросла на 35% й склала 268 тисяч зареєстрованих відвідувачів. І вже сьогодні місцеві жителі заробляють сотні мільйонів гривень, пропонуючи відпочивальникам проживання, харчування, купання в чанах та саунах; а працівники національного парку — понад півмільйона, проводячи екскурсії до середньовічної наскельної фортеці-граду Тустані, показуючи туристам зимову підгодівлю зубрів, водоспад на річці Кам’янка та озеро Журавлине. Ніхто з місцевих уже не думає, що можна заробляти, вирубуючи дерева, продаючи дрова. Фактично без великих інвестицій можна заробляти хороші гроші, створювати робочі місця й берегти природу.

На Кіровоградщині ж парадоксальна ситуація. Живемо фактично на урані, раз по раз з’являється інформація, що область лідирує за кількістю онкохворих, водночас місцева влада нічого не робить для поліпшення екологічної ситуації. За статистикою, державні витрати на охорону навколишнього природного середовища на Кіровоградську область 2016 року склали 0,1% (капітальні витрати), 0,6% (поточні витрати) від усіх витрат по Україні. Сусідні ж області витрачають значно більше: Миколаївська область — 0,9% і 7,1%, а Дніпропетровська — 12,4% і 28,7% відповідно. Тобто наша область бере з державного бюджету на охорону довкілля в сто разів менше, ніж, приміром, Дніпропетровська. Це є наслідком бездіяльності Департаменту екології Кіровоградської області, в результаті чого відсутні вагомі програми з охорони довкілля, зокрема й створення Чорноліського НПП.

На початку березня в Кропивницькому відбудеться круглий стіл, присвячений проблемі Чорного Лісу. Його результатом стане збірник наукових праць, а також лист-звернення до Міністерства екології з проханням створити Чорноліський національний природний парк.

Охочі підтримати ідею створення парку можуть підписати відповідну електронну петицію.


 Інна ТІЛЬНОВА, м. Кропивницький
Рубрика:
Поширити:

Залишити коментар:

коментар