Важливо

Переможець залишається один

Загальна пасажиромісткість ПАЗа приблизно 50 людей,із них 30 – сидячих, із них 15 – бабусь-божих кульбабок, яким конче потрібно в поліклініку саме сьогодні, коли весь автобус забитий школярами, студентами та іншими людьми, які працюють у [далі…]

Вулиця Попова – місце, де дозволено все

-Перед світлофором, – чую голос позаду себе. Водій повільно пригальмовує маршрутне таксі №112, напроти дверей – віконечко з курями гриль, ну а куди ж без них. Разом зі мною з маршрутки виходить молодий хлопець з [далі…]

Затягнуті в мережу

Ранок. Прокидаюся. Перше, що роблю, так це заглядаю у свій смартфон. Адже за ніч може багато чого змінитися.  Наприклад, мене знайшов хлопець моєї мрії і написав повідомлення. Їду на навчання. Затуляю вуха навушниками і повністю [далі…]

Пам’ять і революція: Майдан гідності та свободи

Досі пам’ятаю кожен день тієї зими. І листопад, коли все лише починалось.  Тоді ми ще не знали, чим це закінчиться, ще не були певні, чи зможемо вистояти. Але точно знали – відступати нікуди. Пам’ятаю людей. [далі…]

Безкоштовний проїзд для інвалідів війни

Вирішив розпочати цикл юридичних відеоконсультацій, які народжуються із щоденних питань військовослужбовців. Питань стає все більше, а часу та можливості відповідати на них все менше. Перше відео – про безкоштовний проїзд для інвалідів війни. “Учасників бойових [далі…]

Ми ростемо,але тільки для батьків залишаємося дітьми

Наші батьки… Зараз вони ще молоді, успішні, а ми, якими б самостійними нам не хотілося стати, поки потребуємо їхньої допомоги. І вони завжди готові простягнути нам руки.Вони єдині, які всім серцем завжди будуть з нами. [далі…]

Серце, що розривалося

Теплий ранок неділі. Вчора жахливо хотілось яблук, та зараз не хочеться. Календар підказував, що зараз 25 липня 1999 рік. Сьогодні ми з коханим як завжди ходили до церкви. А ось і він, мій Гена, сидить [далі…]
1 2 3 15