Земельний конфлікт села Успенка, або «Чим гірше – тим краще?»

Керівник Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців". Раніше працював на посадах речника Всеукраїнської організації "Дебатна Академія", члена Національного комітета кампанії «МОЛОДІЖНА ВАРТА», віце-президента Українського незалежного фонду інноваційного розвитку. У 2009 році був одним із засновників та спікерів Громадської кампанії «Новий Громадянин», і досі є активним учасником однойменного Партнерства. У 2011 році долучився до заснування Руху "ЧЕСНО". З 2012 року очолюю Асоціацію Політичних Наук. Політичний аналітик, блогер, публіцист.
Контакт: Вебсайт

Проведення земельних аукціонів стало однією із найважливіших частин реформи децентралізації, адже аукціони є вагомим фактором наповнення місцевих бюджетів по всій Україні. Електронні аукціони дозволяють мінімізувати корупційні ризики і отримати максимально високі надходження в бюджети.

З 2015 року розмір річної орендної плати за проданими лотами виріс на 15% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок. Таке зростання відбулося за рахунок збільшення стартових цін на лот та поступово зростаючої конкуренції за ділянки. Кропивниччина у 2018 році потрапила в топ-три області із найбільшими надходженнями до бюджетів від земельних торгів, отримавши 16,2 млн грн..

Чому ж, не зважаючи на всі позитиви, у громадах знаходяться люди, які блокують цей процес? Розглянемо конкретний приклад.

Село Успенка Онуфріївського району здає в оренду 223 гектари. Торік за це громада до свого бюджету отримала понад півмільйона гривень. П’ять ділянок взяло в оренду ТОВ «Оксамит-Постач» (керівник – Микола Ільченко) два роки тому на аукціоні. Чотири з них у ярах, одна – біля річки. Загальна площа – майже 130 гектарів.

Після цього ТОВ «Оксамит-Постач» стало одним із найбільших орендарів землі в Успенці, сплативши майже 342 тисячі гривень податку за оренду земель у 2019-му. Підприємство не має жодного зв’язку ані із сільським головою, ані з жодним депутатом сільської чи районної ради, і до того в Онуфріївському районі не працювало.

Але у підприємства виникла потреба змінити цільове призначення ділянок – із пасовища перевести їх в ріллю, щоб обробляти і вирощувати зернові культури. І тут виникла проблема – проти цього рішуче виступила місцева депутатка райради і фермерка Тетяна Плітка, яка заблокувала прийняття даного рішення на сесії сільради щодо ділянки, яка знаходиться біля річки.

Плітка Тетяна Олександрівна – депутат Онуфріївської районної ради від партії «Соціалісти», директор та засновник ФГ «Юкос» та ФГ «Арта-2005», колишній директор ТОВ «Успенський Рибгосп», а також голова громадської організації «Успенка Лідер».

Партія «Соціалісти» була створена у 2015 році екс-міністром економіки часів Януковича Василем Цушком. Згодом Цушка на посаді голови партії замінив інший екс-міністр Януковича та екс-регіонал Леонід Кожара, якого два місяці тому затримали за підозрою у вчиненні злочину – умисного вбивства.

ТОВ «Успенський Рибгосп» орендує ділянку водойми, яка виходить на узбережжя неподалік від орендованої землі ТОВ «Оксамит-Постач», щодо якої власне і виник конфлікт. Рибгосп вже кілька років не погашає заборгованість перед сільрадою за оренду водойми, яка виникла, коли підприємством керувала Тетяна Плітка. Також Рибгосп має податковий борг 108 032 грн.

Чим Тетяна Плітка аргументує свої дії?

  1. Орендарі розорали пасовище без зміни його юридичного статусу на ріллю

Дійсно, за словами представників підприємства, які підтверджує сільський голова, існували узгоджувальні питання і проекти робіт для того щоб  на весняній сесії сільради статус ділянок було змінено. Орендар підготував необхідні документи для розгляду питання, проте через карантин засідання було перенесено, і підприємці на свій страх та ризик провели земельні роботи без відповідного рішення, вважаючи його майбутнє прийняття формальним. Це адміністративне порушення, за яке підприємство готове сплатити штраф.

  1. Не можна змінювати цільове призначення землі із пасовища у ріллю, адже це призведе до екологічної катастрофи – знищення «унікальних придніпровських плавнів».

На жаль чи на щастя, але дана ділянка не входить до природоохоронної чи рекреаційної зони, на ній немає жодних червонокнижних рослин і вона вже була розорана ще за радянських часів. Місцеві фермери, які є депутатами сільради, так само брали в оренду пасовища біля Дніпра, а потім переводили їх в ріллю, при цьому їх ділянки знаходяться на сусідніх схилах, і пестициди з їх полів дійсно потрапляють із дощами до Дніпра, і досі ніхто в селі проти цього не протестував. Але ця проблема, за іронією долі, меншою мірою стосується ділянки «Оксамита», яка є рівнинною.

  1. Не буде де випасати худобу та відпочивати селянам

Раніше, за радянських часів, у селі працювала велика ферма, де вирощували корів. Саме тому була потреба у великих площах для пасовищ. Нині господарствам вигідніше займатися рослинництвом, тому і площі під пасовища зменшуються. У селі в череді випасають від 10 до 20 корів, тож для такої кількості худоби великих площ не потрібно, та й випасати свою худобу на орендованій землі люди все одно не мають права. Працювати і використовувати земельну ділянку може лише той, хто за неї сплачує орендну плату.

  1. Через важку техніку, яка працюватиме на полі, зіпсується дорожнє покриття через село.

По-перше, до ділянки веде роздовбана ґрунтова дорога без будь-якого покриття. Підприємству, щоб працювати на орендованій землі, навпаки – доведеться цю дорогу зробити, щоб туди можна було дістатися, тому у цьому плані село навіть виграє.

  1. Землю віддають в оренду «чужим», а не «своїм».

А що вигідніше громаді? Щоб її землю використовували «свої», але не платили до бюджету, чи щоб прийшли «чужі», але наповнювали бюджет? Звісно, користуватися і не платити вигідніше, але не громаді, а тим конкретним «своїм».

Отже, якщо озвучені приводи для скандалу такі нікчемні, то можливо це не справжні причини? «А які ж тоді справжні?», – запитаєте ви. Маю кілька думок з цього приводу.

Варіант 1. Тетяна Плітка, як директор двох фермерських господарств, ймовірно має намір в подальшому забрати землю, за яку йде суперечка, для себе або для когось «свого».

Варіант 2. Можливо, Тетяна Плітка відстоює інтереси Успенського Рибгоспу, або вважаючи, що «Оксамит» в подальшому претендуватиме і на те, щоб забрати собі в оренду водойму, яку використовує і за яку не може погасити борги перед сільрадою Рибгосп, або Рибгосп має якісь інші плани на дану земельну ділянку.

Варіант 3. Може бути й таке, що Тетяна Плітка цією активністю розпочала свою передвиборчу кампанію на посаду сільського голови, діючи за принципом «чим гірше – тим краще». В даному випадку, якщо це дійсно так, то будь-який розвиток подій буде їй на руку. Якщо інвестор залишиться – можна буде і далі кричати про «чужих», які знищують природу села і розорюють плавні, якщо інвестор піде і бюджет села втратить значну частину надходжень – можна буде звинувачувати чинну сільську голову у тому, що вона не справляється зі своїми обов’язками, адже не зможе забезпечити навіть оплату праці бюджетникам.

Варіант 4. Тетяна Плітка просто не розібралася в питанні, і щиро вважає, що захищає своє село і свою громаду, не розуміючи, що своїми діями «на благо» може, навпаки, зашкодити розвитку свого села.

Отже, що ми маємо в «сухому залишку»?

Електронні земельні торги дозволили залучити в бюджет села досить великі кошти за оренду землі, яку до того не використовували. Але, чи то з політичних, чи то з економічних корисливих мотивів, а можливо і через банальне непорозуміння з однією громадянкою, мешканці громади, або піддаючись маніпуляціям, або через якісь внутрішні страхи, ризикують втратити ці кошти. А підприємці, які вже вклали значну суму у розвиток своєї справи, ризикують отримати не прибуток, а збиток.

І якщо учасникам конфлікту не зупинитись, якщо не почати говорити і чути одне одного, програють, в результаті, всі…

Поширити:

Залишити коментар:

коментар