У Покровському хочуть довести, що пасічники, громада й фермери можуть жити дружно й взаємовигідно. У травні під час регіонального форуму «Органічна Україна. Кропивницький» було заявлено: в області створять кластер* органічного бджільництва та «Центр органічного бджільництва та апітерапії» на базі ТОВ «Пчелич», що в Покровському Кропивницького району. Про що саме йдеться – розповів засновник підприємства Олександр Оньша.
Олександр – колишній військовий офіцер. Із бджолами «на ти» давно, а коли вийшов на пенсію, пасічництво стало його основним заняттям. Ця штука так захопила, що його звичайна пасіка перетворилася на підприємство з виробництва органічного меду. ТОВ «Пчелич» з’явилося 2011 року, трудяться в ньому разом із Олександром Олександровичем четверо працівників.
– Ще коли розпочинав займатися бджільництвом, – розповідає він, – орієнтувався на ексклюзивні продукти. Скажімо, випускали ми стільниковий мед у малих упаковках. Тоді ми до мільйона на рік виробляли, здебільшого продавали в Криму. Коли його окупували, все «лягло»…
До органіки, зауважує пан Оньша, прийшов завдяки новим віянням за кордоном. На той час, коли «Пчелич» вже постачав на експорт той самий фасований стільниковий мед, в ЄС почав зростати попит на органічні продукти. Тож 2017 року всю пасіку Олександр перевів на органічне виробництво.
– Як і інші істоти, бджоли хворіють, – пояснює співбесідник. – Позбуваються наші пасічники недуг зазвичай застосуванням антибіотиків. Так-от, в органічному виробництві із хворобами борються профілактично і лише органічними кислотами – щавлевою, мурашиною і рослинним препаратом «Тимол». Для дезінфекції ж вуликів застосовують лише відкритий вогонь. Тобто – жодних хімічних засобів. Існують також вимоги до вуликів та реманенту – вони повинні бути дерев’яними, а апарати медогонки – сертифіковані (із неіржавіючої сталі тощо). Аби мати можливість продавати органічний мед в ЄС, «Пчелич» у 2018 року сертифікувався відповідно до європейських вимог. Та, на жаль, з певних причин віднедавна ми сертифікацію не проходимо.
– Що таке кластер і чому ви підтримали ідею?
– Кластер – це не комерційна одиниця, це результат зусиль ОТГ, ветслужби, держадміністрації, наукових установ. Головне, чому я став цим займатися… Спілка пасічників України, членом якої я є вже чотири роки, більш-менш згуртувала пасічників, домоглася дотацій для них, зміни правил покарання за отруєння бджіл. Усі нині говорять про загибель комах, але забувають про норму інструкції застосування пестицидів, що стосується людей. Так ось, нагадаю, що обробляти хімікатами з оприскувача посіви ближче 300 метрів до межі населеного пункту і 500 до водойми – заборонено. Парадокс: де-факто за отруєння бджіл штрафують, а людей – ні. Ось, на мою думку, тут криється головна ідея кластера.
Від держави є посил залучати виробників в органічне виробництво. Тому я хочу на прикладі хоча б однієї ОТГ засвідчити, що це реально. Так, треба допомогти фермеру одержати дотацію і вивести ці землі. В ягідники, наприклад, або під лікарські трави чи багаторічники – рослини, що, крім іншого, не потребують інтенсивної обробки хімією. Не зіштовхувати людей лобами, а влаштувати так, щоб було вигідно і корисно для всіх: людей не труїти, щоб пасічник не хвилювався щодо мору, а фермер був із прибутком, тим паче збільшується врожайність через системне запилення бджолами. Ось що передбачає наш кластер.
Як зазначалося, створення цього кластера передбачає обласна програма розвитку агропромислового комплексу на 2018-2023 рр. Стратегія, каже пан Олександр, виписана досить «ріденько».
До речі, згадана система в «Пчеличі» працює вже не один рік. Під вуликом встановлені електронні ваги, з яких інформація про його вагу (це необхідно для розуміння, як працює сім’я, дає можливість розуміти, чи настав час качати мед тощо) і температуру в ньому завдяки програмі передається на мобільний телефон. Більш того, у цій же системі на пасіці працює прихована електронна охорона, що при порушенні меж об’єкта вмикає сирену й дистанційно інформує охоронця, який до місця доїжджає за кілька хвилин.
Я вже років з двадцять займаюся пилком, маточним молочком, прополісом, підмором, гомогенатом – засобами апітерапії. Завдяки цьому напрямку пасічник може збільшити прибуток і принести користь людям. У нас налагоджене сертифіковане виробництво, є технології, тому в кластері його було б легко організувати й іншим пасічникам. Організуй кабінети апітерапії – можна й зелений туризм підтягнути… На перший погляд) воно видається дуже складним, але насправді це не так. Виокремити й запустити кілька напрямків, щоб люди хоча б зрозуміли, що можна організувати так, що всім буде добре. Таке от просвітництво.
– Коли кластер запрацює?
– У бджолярів час для обмірковування ідей – осінь-зима. От наступної осені чи зими, я гадаю, напишемо програму конкретних дій. І підпишемо, так би мовити, протокол намірів. Найбільшою проблемою я бачу переконати фермерів, бо вони фактично цілий рік – в активній роботі, їм не до високих ідей.
* Сконцентрована на певній території група взаємозв’язаних підприємств
** Форма ведення сільського господарства, в рамках якої відбувається свідома мінімізація використання синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту рослин, кормових добавок.
Нагадаємо, жителі Новоукраїнщини нашкодили довкіллю на майже півтора мільйона гривень.
Читайте також: Ринок землі, вступна кампанія, прожитковий мінімум і ковідні паспорти – зміни 1 липня
Ігор Крушеницький, Нова газета.