Довгий час я не писав нічого у форматі блогу. Основна причина не писати для мене було відсутність зворотної дії: ні критики, ні похвали, ні лайків, абсолютно нічого. Тому в мене склалося враження, що я і так можу поговорити сам з собою.
До чого це все я? А до того що мене дуже ЗАЧЕПИЛА одна обставина. Україна вже 2 роки як воює і маса патріотів кричить-розривається «вимагаємо української музики на концертах, з екранів телевізорів та радіо». Говорили про це і до майдану, але зараз, як ніколи, ця вимога є дійсно актуальною.
І тут я стаю свідком наступного. УДЮТ «СІЧ» організовує в місті патріотичний, благодійний рок-концерт, де виступили чотири гурти, які мають саме пряме відношення до нашого міста. Прийшовши на цей захід стаю свідком, що жодний хто так сильно розписував по фейсбуку «де українська музика?» на нього не прийшов. Я б сказав прийшли всі свої – друзі організаторів та музикантів.
Так, я розумію, що багатьом з нас хотілося б побачити не просто «Проти Течії», «ЕксапмейЯ», «Контрверсия», «Само собой», а якийсь там «Тартак» чи «O.Torvald». До того ж це все проходило на Балашівці, з низькою якістю звуку та й взагалі виконання бажало б залишати кращого, та ще й у деяких із цих гуртів є всього «6 пісень покладені на 3 ноти». Але вибачте мене і ціна питання 20 грн., а не 200 грн.
І після цього ми хочемо щоб в Україні з’являлася якісна українська музика? Уявіть що думає музикант коли виходить у майже пустий зал?! Чи є мотивація у молодих гуртів для подальшої творчості? Хто як не ми УКРАЇНЦІ має підтримувати УКРАЇНСЬКЕ?
Тож друзі, давайте бути послідовними. Якщо ми вже вимагаємо УКРАЇНСЬКОГО то давайте не будимо ним нехтувати.
П.С. метою концерту було збір коштів для маленького Володі. З його історією знайомі майже всі кіровоградці (хто не знає – забийте в гулі Володя Мартинюк Кіровоград – знайдете все дитально). Так от хто ще не встиг і дуже хоче – кошти можна перерахувати на карту ПриватБанку № 5168 7572 2269 8088 на ім’я Мартинюк Юлії, її телефон при потребі 066-397-16-62 та 098-383-85-48