Капітальний ремонт Будинку культури у Бобринці поділив заклад на дві абсолютно не схожі між собою частини. Умовна вертикальна лінія, немов намальована, розділяє навпіл будівлю, яку всі бобринчани вважали і вважають єдиним комплексом – районним Будинком культури. Одна половина – красива, відремонтована, друга ж – похмура і облуплена, ще й оповита сигнальною стрічкою, аби перехожі трималися подалі від потенційно небезпечного об’єкта.
Таке преображення місцевого осередку культури здивувало людей, й стало причиною їхнього звернення до приймальні народного депутата Станіслава Березкіна. Місцеві знають, що минулого року БК ремонтували, на що з бюджету пішли чималі гроші. Тож містом пішла почутка, що частину грошей вкрали, тому на весь Будинок культури їх не вистачило. За вказівкою нардепа, комісія, до складу якої увійшли помічники депутата й журналісти, взялася перевірити викладені у людських скаргах факти.
Керівництво закладу влаштувало екскурсію по БК. У відремонтованій частині видно, що роботи проводилися недавно і на совість. До «благополучної» частини належить затишна глядацька зала з новою сценою і недавно придбаним одягом для неї. Але вузенький коридорчик переходу до іншої частини БК, як місток між часами, по той бік – запах сирості, облуплена фарба на стінах. На стелі видніють темні плями від штукатурки, яка набралася вологи й врешті не змогла опиратися земному тяжінню. У цій частині – кабінети керівництва закладу, методистів, а також кабінети для гуртків самодіяльності. Тут же, в занедбаній частині будівлі, на першому поверсі,– музей історії краю, в якому зберігається понад 5 тисяч експонатів.
Як так сталося, що будівлю відремонтували лише наполовину?
«Треба було фасад взагалі не робити, якщо саме через нього всі ці почутки й балачки», – напівжартома, напівображено каже керівник комунального підприємства «Інженерний Центр» Олег Андалюкевич. Він очолює підприємство, яке готувало тендерну документацію, шукало підрядника, а згодом контролювало хід ремонтних робіт та введення об’єкта в експлуатацію.
За словами Олега Володимировича, ремонт фасаду не стояв на порядку денному. Проект передбачав лише усунення аварійності будівлі. Вона почала осідати й за два-три роки могла повністю зруйнуватися.
Та ключовий момент полягає в іншому. Насправді, як пояснює фахівець, Будинок культури розташований у двох окремих будівлях. Вони так щільно стоять поруч, що здається, ніби це одна будівля. Тому люди й вважають, що це цільний комплекс.
«Але вони мають окремі адреси і навіть документально розташовані на окремих земельних ділянках. Коли порушувалося питання про капітальний ремонт Будинку культури, йшлося лише про те, що побудоване у п’ятдесятих роках і розташоване по вулиці Леніна, 76. – розповідає Олег Андалюкевич. – На виділені державою 1,7 млн. гривень під проект усунення аварійності будівлі ми знайшли підрядника, який забезпечив виконання цих робіт за 1,3 млн. На зекономлені гроші зробили, зокрема, й фасад. Той самий, за який тепер хтось нас критикує», – пояснює Олег Володимирович.
Власне, його пояснення зняло й ще одне запитання, чому не можна було першочергово зробити, скажімо, капітальний дах над усім комплексом. Нажаль, на стелі відремонтованої частини вже є патьоки від дощу, як раз на місці стику старого та нового даху. Та як зауважує замовник робіт, кошти виділялися цільовим призначенням на конкретну будівлю, витрата хоч копійчини з них на інший об’єкт – грубе порушення законодавства.
Чому відразу не ремонтували весь комплекс одразу, пояснює також начальника відділу регіонального розвитку, містобудудування, архітектури та ЖКГ районної державної адміністрації Олександр Баранов.
«Проект на обидві частини БК разом з роботами коштував би щонайменше 4 млн. гривень. Допоки ми б чекали виділення такої чималої суми, будівля могла просто зруйнуватися. Тому вирішили у першу чергу рятувати аварійну частину,а потім вже думати про ремонт всього комплексу. Попри те, що будівля, де розташований музей, старіша, її стан не викликав занепокоєння. Непривабливе й аварійне – це різні речі, тому перше могло й зачекати», – розповідає посадовець.
Чекати залишилось недовго, запевняють у Бобринецькій РДА. У керівництві району запевнили, що у проекті бюджету на наступний рік вже закладені кошти на ремонт другої частини БК.
«На ремонт потрібно 150 тисяч гривень. Тож наступного року друга частина Будинку культури «зрівняється» з першою», – каже перший заступник голови Бобринецької РДА Олексій Різун.
[nggallery id=73]Перевірка об’єкту районний Будинок культури у місті Бобринці була здійснена у рамках проекту «Депутатський контроль», започаткованого народним депутатом України Станіславом Березкіним з метою контролю, зокрема, й за цільовим витрачанням бюджетних та спонсорських коштів, виділених на розвиток соціальної сфери територій.
Ірина Нетреба, Перша електронна газета