106 млн грн на реконструкцію будівлі суду і 6 млн на закупівлю саджанців дерев в Одесі. У Києві – закупівля овочерізок і сковорідок для укриттів за 3,5 млн й оновлення позолоти куполів Софійського собору за 80 млн. 145 млн грн на ремонт стадіону у місті Ківерці, населення якого всього 18 тисяч осіб. Вінниця, Черкаси, Запоріжжя, Львів… Бруківка, бордюри, парки, фонтани…
Фінансові рішення міських і сільських рад збурюють українське суспільство. Врешті, країною покотилися акції протесту під спільним гаслом «Гроші на ЗСУ». А на сайті Офісу Президента зареєстрували електронну петицію з вимогою зупинити «безвідповідальне витрачання коштів на некритичні під час війни витрати».
Що там на Кіровоградщині?
Не оминуло і Кіровоградщину. Хвиля народного обурення здійнялася 27 липня у Кропивницькому, коли депутати міської ради виділили майже 200 млн грн на ремонт відрізків трьох вулиць.
Днями ж стало відомо, що обласна рада планує відремонтувати приміщення на 3-му поверсі і три підвали за майже 3 мільйони 297 тисяч гривень. І якщо ця інформація поки піддається критиці лише у соцмережах, то новина про ремонт стадіону у Гайвороні за 5 млн грн зібрала півтисячний мітинг перед міськрадою.
Стадіон так стадіон?
Про те, що у Гайвороні реконструюють стадіон, громада дізналася випадково. Місцева мешканка Тетяна Бобік побачила інформацію про завершення тендеру на суму 5,2 млн грн. на сайті Prozorro. Тендер був активний з 22 по 30 вересня. За його умовами, цього року з міського бюджету на ремонт стадіону мають виділити 4,7 млн грн, решту суми – у 2024 р.
«Якщо чуючи таку суму, ви уявили собі картинку нового стадіону з гарним покриттям і трибунами, то хочу вас розчарувати.
Це буде не будівництво нового стадіону, а реконструкція старого, і не всього, а лише майданчиків. На них облаштують покриття зі штучною травою та зроблять огорожу», – розповіла громадська діячка Тетяна Бобік.
Інформацію про те, що реконструюють не стадіон, як ідеться в назві тендерної заявки, а лише майданчик, підтвердив міський голова Роман Волуйко на сайті міськради:
«Нарікання, що міська влада хоче будувати стадіони, а не допомагати ЗСУ, є не правильними. Та й не будівництво нового стадіону передбачено, а двох спортивних майданчиків, насамперед для вихованців дитячо-юнацької спортивної школи.
Планується будівництво мультифункціонального майданчика для баскетболу, волейболу і гандболу та мініфутбольного поля зі штучним покриттям. Звісно, на них можуть займатися і дорослі мешканці громади».
Цей тендер зацікавив також розслідувачів проєкту «Наші гроші». Вони помітили, що у своєму кошторисі фірма-учасниця аукціону завищила ціни на будівельні матеріали порівняно з ринковою вартістю на 201 тис. грн. При цьому цінова пропозиція становить всього на 1,1 тис. грн дешевше вартості, допустимої для замовника.
«Ми намагалися достукатися до депутатів та ініціювати позачергову сесію міської ради, щоб переглянути це питання, – зазначила Тетяна Бобік.
Планова сесія була призначена на 26 жовтня. Ми вирішили зареєструватися на участь і виступити перед депутатами. Того ж дня, коли ми зареєстрували відповідне звернення, нам повідомили, що сесію перенести на 16 листопада. Можливо, тому що в жовтні мали виділити перших півтора мільйона на ремонт стадіону і голова міськради побоявся нашого виступу».
Проте, згідно з інформацією на сайті Гайворонської міськради, сесія у жовтні таки відбулася. Правда, 27 числа і була вона позачерговою. Порядок денний і проєкти рішень опублікували на сайті 26 жовтня. Серед фінансових рішень – транш на стадіон.
Нагадаємо, згідно з регламентом, питання, що виносяться на сесію, і проєкти їхніх рішень мають бути оприлюднені не пізніше ніж за 10 днів до засідання, якщо сесія чергова, і не пізніше як за 3 дні, якщо вона позачергова.
Не порозумілися
На мітинг жителі Гайворона вийшли після того, як дізналися про неможливість виступити на сесії через її «перенесення». Перед будівлею міськради зібралося близько пів тисячі осіб. Активісти оформили колективне звернення від громади до депутатів з проханням скасувати виділення коштів і розірвати договір з підрядником.
Зібрали підписи і передали в міську раду.
Міський голова до мітингувальників не вийшов. Офіційно він перебував у відрядженні.
За словами учасників мітингу, з якими нам вдалося поспілкуватися, до людей тривалий час ніхто з представників міськради не виходив, доки делегати самі не зайшли в приміщення і не завели там розмову про те, що люди вимагають почути відповіді на свої питання.
Лише після цього до них вийшли представники міськради, які відчули на собі шквал людського невдоволення.
Позицію міського голови Романа Волуйка можна дізнатися з інтерв’ю, яке з’явилося на сайті міськради невдовзі після мітингу:
«Питання «дрони або стадіони» в тому аспекті, в якому подають протестувальники, не може стосуватися Гайворонської міської територіальної громади. Тому що ми готові допомагати військовим, але можемо це робити лише в правовому полі.
Зокрема, можуть здійснюватися видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення.
Відповідно до статті 85 БКУ забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів Бюджетним кодексом. Такі видатки здійснюються шляхом надання міжбюджетного трансферу з відповідного місцевого бюджету. Тобто підтримку ЗСУ можемо здійснювати лише шляхом субвенцій до Державного бюджету. Іншими словами, має бути відповідне подання від тієї чи іншої військової частини з обґрунтуванням потреб і обсягу коштів.
В той же час закуповувати індивідуально для наших земляків-військових те чи інше обладнання за рахунок місцевого бюджету ми однозначно не зможемо».
«Насправді, люди дійсно некомпетентні в багатьох політичних та економічних питаннях. Бо ніхто з нас не стикався з цим раніше, – каже голова ініціативної групи гайворонців Тетяна Бобік.
Але зважте: коли у військовий час практично щодня в Гайворон привозять когось «на щиті», ми щодня хоронимо наших земляків, щодня оголошуємо збори на допомогу військовим і скидаємося останніми копійками, щоб їх підтримати…
І дивлячись на це майбутнє будівництво… Соромно, соромно перед людьми, соромно перед військовими».
Досвід будівництва і реконструкції
Протестуючи проти реконструкції стадіону, мешканці Гайворона хвилюються не лише за недоцільне, на їхню думку, використання коштів. Вони побоюються повторення досвіду з реконструкцією площі Героїв Майдану.
Тендер на це Гайворонська міська рада оголосила у вересні 2020-го року. Переможець мав реконструювати площу за 469 тис. 475 грн. Серед запланованого – формування рельєфу площі, закладання клумб і газонів, озеленення новими насадженнями, автоматичний полив насаджень, освітлення площі, формування алей, установка елементів благоустрою тощо.
Після завершення тендерних процедур почався процес реконструкції: демонтували гранітний пам’ятник Героям Небесної Сотні, які містяни встановили за власні кошти, а не бюджетні, здерли покриття, місцями розрили землю.
«Пам’ятник валяється десь на комунальному підприємстві, площу просто розбомбили, і вже три роки вона заростає бур’янами. Ніякої реконструкції не проводять. Так все і стоїть до цього часу.
Так само у нас стоїть спортивний майданчик, на ремонт якого списали гроші, а вже два роки він недороблений. Також у нас є Парк Юності. Міськрада виділила чималі кошти на проєкт його реконструкції, але досі там нічого не відбувається.
А стадіон наш у доволі пристойному стані, але і його хочуть «реконструювати», – запевняє Тетяна Бобік.
Замороження реконструкцію площі міський голова прокоментував так:
«Щоб всі розуміли, коли ми у 2020 році почали займатися площею Героїв Майдану, у нас був ескіз, була виготовлена проєктно-кошторисна документація, проведена тендерна процедура, і ми почали робити ремонт. Але добре, що ми призупинили робити, бо громада могла б залишитись без лікарні.
Після відповідної медичної реформи міська лікарня могла залишитися без фінансування від НСЗУ, бо ніхто, як виявилося, не переймався виконанням відповідних умов для укладення договорів на надання медичних послуг з НСЗУ.
Не було помітно програми підтримки закладу з боку засновників, відповідно не проводились належні ремонтні роботи, не оновлювалося медичне обладнання тощо, ніхто не переймався питанням щодо кадрового забезпечення. Тобто заклад був на межі катастрофи. Тож на початку 2021 року було ухвалено непросте рішення призупинити капітальний ремонт площі, а всі необхідні кошти спрямувати на лікарню».
Нагадаємо, після впровадження адміністративної і медичної реформ у 2021 році у Гайвороні ліквідували районну лікарню, шляхом приєднання до міської. Таку ж процедуру пережили аналогічні медзаклади колишніх міст-райцентрів і продовжили працювати в новому режимі завдяки своєчасному укладанню договорів із НСЗУ.
Засновником Гайворонської міської лікарні є міська рада, яку з 2015 року очолює Роман Волуйко.
До речі, ще у 2015 році на баланс міськради передали вузлову лікарню станції Гайворон. Одразу ж після цього міська рада її закрила.
Гроші на ЗСУ
Сторінка Гайворонської міськради у Фейсбук рясніє дописами про численні збори за потреби ЗСУ, різних підрозділів і конкретних воїнів-земляків. Збирають на автівки, дрони, каски та багато інших необхідних воїнам речей. З дописів складається враження, що ці збори організовує міськрада. Про це заявив і міський голова Роман Волуйко в інтерв’ю, опублікованому на сайті міськради:
«… закуповувати індивідуально для наших земляків-військових те чи інше обладнання за рахунок місцевого бюджету ми однозначно не зможемо. На сьогодні єдиний спосіб — це прямий зв’язок з військовим, підтримка його родичів, які можуть отримувати перераховані кошти не з місцевого бюджету, а від громадян чи юридичних осіб на власний картковий рахунок. І міська рада постійно оголошує на своїх інтернет-ресурсах».
Також він додав, що під час повномасштабної агресії працівники міської ради зібрали 320 тисяч власних коштів, за які вже придбали для воїнів-земляків кардіограф, 2 квадрокоптери і планують придбати третій.
Проте жителі Гайворона запевняють, що роль міської ради у зборах коштів у соцмережах більше інформаційна.
«Люди звертаються в міськраду, просять розмістити оголошення, щоб більше користувачів соцмереж побачили допис, а також сподіваються, що і влада таким чином долучиться, допоможе, – пояснює Тетяна Бобік. – Міськрада розміщує їхні оголошення, люди скидаються грошима, а керівництво потім просто фотографується і пише «збір закрито, ми купили…».
Це обов’язкова умова міської ради: людям потрібно прийти з речами, на які збирали гроші, і сфотографуватися».
Щодо виділення саме бюджетних коштів на підтримку ЗСУ, то як розповів Роман Волуйко, у 2022 році сума підтримки склала 684641,88 грн, а в 2023-му – 268 тис. 175 грн.
Тим часом у громадах
Злинська громада, населення якої складає менше 6 тисяч осіб, цього року виділила на ЗСУ мільйон. Таку ж суму – на ремонт важливої для громади транзитної дороги.
Кропивницька міськрада, як вже згадувалося, лише цього року одним рішенням виділила на ремонт дороги майже 200 млн грн. При цьому протягом 2022-23 рр. на підтримку ЗСУ направили 180 мільйонів гривень.
Показово, що на благоустрій – утримання парку «Перемоги» – пішло 4 мільйони. У результаті «догляду» там всохли десятки дерев.
Олександрійська громада з початку повномасштабного вторгнення передала на підтримку ЗСУ 27 мільйонів гривень. Останній пакет допомоги становив 1,5 млн грн. Водночас в Олександрії подбали і про благоустрій – капітально відремонтували парк Шевченка, збудувавши тут сучасні дитячі і спортивні майданчики. Але зробили це не за рахунок громади, а за кошти футбольного клубу “Олександрія”.
У Кропивницькому та інших обласних центрах люди щосуботи виходять на мирні акції протесту, вимагаючи від влади перенести ремонти, реконструкції і благоустрій до Перемоги.
Читайте також: Ольга Ковальова-Алокілі: «Рекордні 3,8 мільярда розподілені, а нагальні проблеми злишаються»