Сьогодні у Кропивницькому кінотеатрі «Портал» останній день показу комедійно-фантазійного фільму «Барбі», присвяченого культовій ляльці з ідеальними параметрами, її трансформаціям та пошуках ідентичності. За кілька тижнів у місцевому кінотеатрі стрічку переглянули більше шести тисяч глядачів. Воно й не дивно – фільм режисерки Грети Гервінг став одним із найочікуваніших у 2023 році.
«Бути Барбі – це бути досконалою істотою у досконалому світі. Хіба що ви саме проживаєте масштабну екзистенційну кризу. Або ж ви Кен», – йдеться в анотації до фільму.
Сюжет стрічки розвивається у двох площинах – умовному пластико-рожевому Барбіленді, де живуть ідеальні жінки віком не більше тридцяти на ім’я Барбі та м’язисті чоловіки на ім’я Кен. Та реальне американське місто Лос-Анжелес, в якому працює корпорація Mattel, яка придумала Барбі.
Щодня Барбі і Кени проживають ідеальний день у Барбіленді, що завершується танцювальною вечіркою. Одного разу Барбі ламається – замість ходити навшпиньках вона починає ставати на п’ятку, з душа йде холодна вода, а молоко з пластикового пакетика виявляється скислим. Якось увечері під час дискотеки Барбі думає про… смерть. Коли ж лялька зізнається про це подругам, вони вирішують, що треба йти за порадою до поламаної ляльки. Це лялька, яку колись підстригли, розмалювали, посадили на шпагат і викинули на горище.
Нібито абсурдний на перший погляд сюжет із надміром рожевого та пластмасового розбавляє картинка реального світу, куди потрапляють Барбі й Кен у пошуках дівчинки, яка в дитинстві гралася цією лялькою. Барбі відчуває на собі ласі погляди чоловіків, їй услід відпускають жарти і вона починає усвідомлювати: її сприймають як об’єкт сексуального бажання, а не як особистість. Тим часом у Кена відбуваються схожі трансформації – він пізнає світ маскулінності та патріархату.
Фільм балансує між нісенітницею та обговоренням реальних проблем сучасного світу, окремі з яких з появою ляльки Барбі ніби стали видимішими.
«Ти маєш бути босом, та не жорстким, ти маєш бути лідером, та відкидати ідеї інших. Тобі має бути подобатися бути матір’ю, але розмовляти весь час про дітей – зась. Ти маєш бути кар’єристкою, але встигати приділяти час усім довкола. Ти маєш відповідати за поведінку чоловіків і це нечесно, та якщо протестуватимеш, то скажуть, що ти постійно бідкаєшся. Ти маєш бути гарною для чоловіків, та не надто гарною, щоб їх спокушати і не дратувати жінок довкола, бо ти маєш бути частиною сестринства, проте завжди виділятися і завжди бути вдячною. Але не забувати, що система продажна, тож ти маєш прийняти це і за це теж бути вдячною. Ти повинна лишатися молодою, не бути грубою, не вихвалятися, не бути егоїсткою, ніколи не здаватися, не видавати страх і собі нічого не дозволяти.
Це занадто важко! Забагато протиріч і ніхто не дає тобі медаль і не каже «дякую». Фактично, виходить, що ти робиш усе неправильно і до того ж, ти у всьому винна!
Я так втомилася бачити, як я сама і кожна жінка в цьому світі зав’язує себе у вузол, щоб суспільство любило нас… Якщо все це відчуває на собі навіть лялька, яка символізує жінку, то я навіть не знаю» – з цього «програмного» монологу однієї з героїнь фільму і починається «прозріння» Барбі та її перетворення в реальну жінку.
Роль Барбі зіграла австралійська акторка Марго Роббі, власниця стереотипної зовнішності ляльки з довгими ногами, тонкою талією та розкішним волоссям. Кена зіграв американський актор Раян Гослінг.
Зараз Барбі-божевілля йде на спад, проте ще тиждень тому мережа рясніла зображеннями користувачів у стилі Барбі, згенерованими за допомогою додатків barbieselfie.ai і bairbie.me.
За даними Української правди, у Міністерстві цифровізації Польщі заявили, що ця «гра» може бути масовим збором даних інтернет-користувачів.
Кропивницька психологиня Олена Каліман поділилася з нами кількома цитатами з фільму, які визначають його суть:
- «Барбі» – іронічний фільм про стереотипи, про екзистенційне.
- Якими б неймовірними ми не були, з нами завжди щось не так, суспільство має забагато протиріч.
- Контакт з реальним світом або промиває тобі мізки, або тобі огидно і сумно.
- Ідеї живуть вічно, люди – ні.
- Ми, матері, стоїмо на сторожі, щоб дати вам можливість дітям бути собою.
- І просто в «яблучко»: «Коли ти на себе схожа, ти – ідеальна!»
Та якщо ви хочете глянути глибше, то рекомендую додатково документальний фільм «Тендітні плечі: переосмислення Барбі» (2018) тут буде більше про ідею та історію трансформації ляльки».
Інна Тільнова, Перша електронна газета
Читайте також:
- “Заборонений”. У Театрі корифеїв відбувся показ вистави про Василя Стуса (ФОТО)
- Мистецтво виживанння: У Театрі корифеїв показали виставу про реальне життя в окупації