Представники Центральноукраїнського національного технічного університету в складі української делегації за програмою ЄС “ЕРАЗМУС+” відвідали Австрію, де переймали досвід створення і роботи сільськогосподарських кластерів.
Про це повідомляє Перша електронна газета за інформацією ЦНТУ.
Кропивницький виш представляли доцент кафедри загального землеробства Лариса Сало та доцент кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності Ілона Андрощук.
До складу консорціуму проекту ЕРАЗМУС+ «Підвищення спроможності університетів…» входять 22 учасники: університети, наукові установи, сільськогосподарські підприємства Литви, Польщі, Австрії, Іспанії, Угорщини, Італії, України, Молдови, Азербайджану. Серед учасників проекту від України є два представника Кіровоградщини: Центральноукраїнський національний технічний університет та Інститут сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України. Стартував проект на початку 2020 року.
«Весь минулий рік ми продовжували працювати над програмою у нас в університеті щоб не переривати заплановані пілотні проекти, та підтримували спілкування з іноземними партнерами програми UniClaD в режимі онлайн, – розповідає менеджер проекту ЕРАЗМУС+ «Підвищення спроможності університетів…», доцент кафедри загального землеробства ЦНТУ Лариса Сало. – Всі учасники проекту вже знали, що в лютому 2023 року програму UniClaD буде знято з паузи, тому на початку року колеги з ЄС попросили нас підтвердити нашу можливість виїжджати за кордон: протягом 2023 року представники України мають відвідати сільськогосподарські кластери в Австрії та Італії. Ми підтвердили: можливість є, й почали готуватися до поїздки у складі української делегації до Відня».
В Австрії українським учасникам програми UniClaD продемонстрували, як працюють сільськогосподарські кластери та яку роль мають навчальні заклади у складі кластерів.
Наші науковці відвідали:
- Університет гірського фермерства,
- Коледж аграрних та екологічних знань (вони навчають суспільство правилам поводження в природі та з природою з метою збереження довкілля),
- Федеральний інститут аграрної економіки, досліджень сільських і гірських територій,
- лабораторії та фермерські господарства, які працюють в межах сільськогосподарських кластерів.
«Мета цього проекту ЕРАЗМУС+, – говорить доцент Ілона Андрощук – допомогти університетам та підприємствам країн Східної Європи, які є учасниками програми, створювати та розвивати інноваційні агропромислові кластери за прикладом кластерів країн Західної Європи, де кластери діють дуже давно та системно. У нас поки що господарства, здебільшого, працюють окремо, дослідницькі установи – окремо, університети – окремо. Ми намагаємось розвивати кластери, але в Україні цей механізм працює не повністю.
В Австрії ми побачили, як має вибудовуватись ефективна співпраця між складовими частинами сільськогосподарських кластерів. Фактично, це ланцюжок: університети готують спеціалістів та виконують наукові роботи; на базі наукових установ проводяться практики, випробування та дослідження; потім все це працює на підприємствах».
То ж, яка в країнах Західної Європи роль університетів в роботі кластерів та чи зможе ЦНТУ виконувати подібні функції?
Розповідає доцент Лариса Сало:
«Представники університетів Австрії кажуть: коли ми бачимо певну проблему, ми повинні у співпраці з підприємствами придумати вирішення задачі. Університет – центр ідей кластеру. Завдання університетів – вивчити ситуацію в регіоні, вивчити міжнародний досвід і запропонувати організаціям заходи вирішення проблеми. Університети формують вектор: визначають, що потрібно дослідити, проводять дослідження та розробляють рекомендації.
Наш університет також зможе працювати в межах кластерів. Ми можемо готувати спеціалістів для конкретних підприємств, виконуватимемо в своїх лабораторіях дослідження (університети та наукові установи краще, ніж будь-хто здатні забезпечити проведення досліджень для бізнесу) тощо. Більш того, частково ми вже так й працюємо».
Головне надбання цієї поїздки – вивчення ефективного досвіду результативної роботи кластерів. До речі, така сама мета майбутньої подорожі до Італії – ознайомлення з місцевим досвідом роботи інноваційних кластерів.
Цей досвід буде використано при формуванні «Дорожньої карти» із створення інноваційних сільськогосподарських кластерів.
Програмою UniClaD передбачено, що учасники проекту скооперують зусилля та за результатами проекту підготують колективні методичні рекомендації, навчальний посібник, підручник – «Дорожню карту» зі створення кластерів у сільському господарстві (зараз в Україні підручників чи посібників за такою темою ще немає). Серед авторів цієї навчальної інформації обов’язково будуть й представники Центральноукраїнського національного технічного університету та Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України.
Олександр Виноградов
Читайте також:
- Forbes шукає зірок малого та середнього бізнесу на Кіровоградщині
- У ЦНТУ розробили пристрій, що дозволить нищити рашистів ще потужніше