6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який набуває чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування. Цей закон встановлює засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення захисту здоров’я громадян і задоволення їхніх потреб. Він регламентує вимоги до інформації, яка має зазначатися на етикетках продуктів харчування – визначає, яка інформація має бути подана обов’язково, а яка – надаватися в добровільному порядку.
Про це повідомляє Перша електронна газета з посиланням на сайт обласної Держпродспоживслужби.
Закон вносить багато змін, головні з яких: встановлення мінімального розміру шрифту – 1,2 мм. А в разі використання упаковки або тари, площа найбільшої поверхні якої менша за 80 см², висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 0,9 мм. Також текст повинен бути розбірливим, не перекриватися різними графічними елементами і не змішуватися з фоном.
В обов’язковому порядку повинна надаватися інформація про харчові добавки та допоміжні речовини, які викликають алергічні реакції або непереносимість – ця інформація виділяється іншим кольором. Законом передбачено надання інформації про використання у харчовому продукті рафінованої олії або жирів рослинного походження, зокрема пальмової олії.
Читайте також: Понад 9 тонн неякісних продуктів вилучили з продажу на Кіровоградщині
У меню кафе, ресторанів та інших закладів громадського харчування теж потрібно буде прописати алергени, які знаходяться в стравах. А от інформація про поживну цінність деяких продуктів стане необов’язковою. Ця норма поширюється на продукти, які не піддавалися переробці або щодо яких інформація про поживну цінність не є визначальним чинником прийняття споживачами рішень про їх купівлю.
Обов’язковою є вказівка на упаковці даних на те, чи піддавався харчовий продукт заморожуванню або розморожуванню. При цьому назва таких продуктів має обов’язково включати слово «розморожений».
Закон встановлює, що для швидкопсувних продуктів залишать маркування «використати до», а для всіх інших товарів вводиться термін «мінімальний термін придатності». Він означає дату, після якої продукт все ще можна вживати, хоча вже можливі зміни деяких його властивостей. Якщо харчовий продукт зберігається не більше трьох місяців, у маркуванні достатньо вказати день і місяць виробництва. Якщо харчовий продукт зберігається більше трьох місяців, але менше 18 місяців, у даті достатньо вказати місяць і рік, а ось якщо харчовий продукт зберігається понад 18 місяців – вказується лише рік виробництва.
Читайте також: У буженині Соколівського м’ясокомбінату знайшли кишкову паличку
Закон забороняє використання інформації, яка може ввести споживача в оману, особливо в частині властивостей і характеристик харчових продуктів і наслідків їх споживання, а також в частині приписування харчовим продуктам лікувальних властивостей. Це поширюється також на рекламу і представлення харчових продуктів.
Такі вимоги стосуються всіх харчових продуктів, що знаходяться в роздрібному, оптовому чи онлайн продажу.
Органом, який контролюватиме виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти, визначено Держпродспоживслужбу. За порушення вимог до маркування юридичних осіб штрафуватимуть на 15 мінімальних заробітних плат (мінімальна зарплата складає 4173 грн з 1 січня 2019), тобто на 62 565 грн, а фізичних осіб-підприємців у розмірі 10 мінімальних зарплат – 41 730 грн. Якщо не буде вказана інформація про алергени, то юридичних осіб оштрафують на 30 мінімальних зарплат (125 190 грн), а фізичних осіб-підприємців на 20 мінімальних зарплат – 83 460 грн.
Читайте також: Стафілокок та сальмонела: що показала перевірка у “Смачних традиціях”