Важливо

Кропивницький програміст Євген Обрєзков: Не бійтеся присутності поразок, бійтеся відсутності перемог

Зі студента-одинака він перетворився на успішного програміста. Замість того, щоб просиджувати свій час, він бере участь у конференціях, ділиться з колегами своїми знаннями, будує платформу для професійного спілкування. Він той, чиє ім’я уже впізнають у сфері ІТ. Він той, хто ставить цілі замість того, щоб мріяти. І досягає їх – крок за кроком. Перша електронна продовжує розповідати про цікавих людей Кропивницького та області. Сьогодні в центрі уваги програміст, організатор фахових конференцій Євген Обрєзков.


Євген народився в селі Григорівка Світловодського району Кіровоградської області. Почав здобувати освіту у рідному селі, а старші класи закінчував уже в ліцеї Короткова за фізико-математичним напрямком. Інтерес до точних наук у Євгена з’явився ще у шкільні роки.

Для здобуття вищої освіти у хлопця було кілька варіантів (Дніпро, Полтава). Все ж Євген вирішив залишитись у рідній області – став студентом КДПУ ім. В. Винниченка за спеціальністю Computer Science. Втілювати теорію на практиці почав ще з третього курсу. Перші кроки в роботі Євген робив на українському ринку ІТ. Отримавши диплом бакалавра, продовжив освіту на “заочці” і змінив фрілансерство на офіційну роботу в Onix-Systems, де працював донедавна. (ред. Onix-Systems займає лідируючі позиції в рейтигу девелоперських компаній на найбільшій біржі аутсорсингових і офшорних послуг. Працює в напрямку розробки та підтримки інтернет-проектів (PHP, NodeJS, iOS, Android, і т.д.)

обрєзков
Євген Обрєзков отримує диплом

Почуття радості від успіху – це наркотик

“До університету я був досить тихим і скромним хлопцем, справжній інтроверт без жодних ознак екстраверта. Будь-які розмови з людьми, дружні відносини і таке інше мені давалися з великими труднощами, якщо взагалі давалися. Тільки в університеті, не знаю як це назвати правильно, у мене “увірвався терпець” і я почав активно міряти різні характери і дивитися, до чого це призводить. Тоді я змінив своє ставлення до життя, постарався змінити свій характер і стати трохи кращим, ніж я був”, – розповідає Євген.

У пошуках себе та свого характеру, він почав пробуватися не в теоріях, а в реальних справах. Адже як інакше знайти “своє”, не спробувавши, який той успіх чи поразка на смак. Першу посмішку фортуни, саме власної міні-перемоги, чоловік відчув будучи студентом:

“Коли я відчув перший успіх, почуття радості від нього, я підсів на це, як на наркотик. І зараз намагаюся робити все, що від мене залежить, аби відчути це ще раз. Звичайно, не завжди це вдається. Я би навіть сказав, що у мене було більше поразок, ніж перемог. Але ці поразки також дають сильний поштовх для розвитку. З них я беру найцінніше, що можна взяти – досвід”.

обрэзков 1

Моїм першим учителем був батько

Першим учителем Єгена був його батько. Саме він показав сину, як працює комп’ютер. Грубо кажучи, яка плата за що відповідає, та чому саме синенький провід, а не інший, до неї приєднується. Першу, в певній мірі елементарну, мову програмування Євген також вчив із батьком:

“Пам’ятаю, як я сиджу за комп’ютером і пишу якийсь код. А поруч батько допомагає мені в цьому. Ще з дитинства він учив мене програмуванню, алгоритмізації, показував всі ці схеми, плати, як працюють комп’ютери з точки зору фізичних процесів. Він учив мене моїй першій мові програмування – Assembly – низькорівнева мова програмування. Грубо кажучи, суть в тому, що ви задаєте команди безпосередньо процесору, а не використовуєте готові абстракції для цього”.

обрэзков 6

Батько навчив Євгена розумінню процесів машини-комп’ютера зсередини. Коли ж Євген обрав напрямок програмування, він почав поглиблювати знання сам. Адже батько – радіотехнік, а не програміст.

“Згодом я пішов у Visual Basic, грався з Pascal, верстав на HTML 2.0, Delphi, цікавився реверс-інжинірингом та ще дуже багатьма різними напрямками. Перепробував дуже багато всього. Я і досі не знаю, чим я хочу займатися. У цьому вся краса нашої індустрії: вибір безмежний. Так співпало, що останнім часом я активно працював саме з JavaScript. Тому на цьому і зупинився. Звичайний збіг, не більше того”.

Перший млинець нанівець

Саме у напрямку JavaScript Євген почав реалізувати себе не тільки як фахівець, а і як учитель. Чи то краще лектор, доповідач. Хоча спочатку переймав досвід старших наставників на різноманітних конференціях.

“Я можу помилятися, але перша конференція, яку я відвідав, була PHP Frameworks Days у 2013 році. Ідея цих конференцій мені сподобалася, хоч я і боявся з кимось знайомитися. Я завжди думав, що на цих конференціях збираються круті розробники і мені просто не буде про що з ними розмовляти. Проте, це не зупинило мене від участі в них. Якщо організовувалась якась цікава конференція, я відразу ж на неї їхав. Важко навіть порахувати їх кількість – я став активним учасником конференцій десь із 2013 року”.

обрэзков 2

“Я ніколи не думав про те, щоб стати спікером на цих заходах. Але в один прекрасний момент, коли вже займався JavaScript, я вирішив поділитися з кимось результатами мого, скажімо так, дослідження. Звісно, я дуже боявся. Тому, коли у мене був шанс виступити на KyivJS, я просто не зміг”.

Така невпевненість трішки відтермінувала дебют Євгена як доповідача на конференції. Точкою відліку стала OdessaJS в 2015 році:

“На той момент організатор OdessaJS Артем Трітяк активно шукав спікерів і мене порадив Інвар Степанян. Інгвар знав тему, яку я хотів розкрити, і порадив мене Артему. А той наполіг на тому, щоб я виступив – просто поставив мене перед фактом, що я виступаю. Так і почалася ланцюжок моїх виступів. Видовище було так собі, але це був перший виступ.

Зараз, успішний у своїй справі, Євген Обрєзков з посмішкою згадує свій перший досвід доповідача, але тоді, каже, це була поразка для нього:

“За моїм першим виступом ціла історія з пригод, яку не хотілося б розкривати публічно. Якщо коротко розповісти про результати наших пригод, то я виступав невиспаний, бо поспав всього кілька годин. Не міг зосередитися, а доповідав українсько-російсько-англійською мовою. Тож інколи тяжко мене було зрозуміти. Загалом, все було дуже страшно, виглядало безглуздо і це була поразка. Я собі не так уявляв свій перший виступ”.

обрєзков 3

Хоча, певно, було не все так страшно, як зараз згадується. Адже саме в Одесі Євгена помітили організатори інших конференцій:

“Тоді мене помітили і вже скоро мене запросив Артем Захарченко виступити в Харкові на KharkivJS. Я врахував всі свої помилки і виступив краще, ніж минулого разу. Так, потихеньку, я почав доповідати на різних конференціях: OdessaJS, KharkivJS, JS Frameworks Days і познайомився з багатьма цікавими людьми”.

Хоча Євген вважає дебютними одразу дві конференції OdessaJS і KharkivJS.

“Найкрутіші конференції, для мене особисто, це OdessaJS і KharkivJS. Хлопці з OdessaJS дали мені шанс розкрити свій потенціал. А KharkivJS запам’ятався тим, що на цій конференції був мій перший успішний дебют (якщо вірити відгукам, звісно). Тому ці дві конференції запам’ятаються мені надовго: на OdessaJS я вперше провалився, а на KharkivJS я вперше виступив нормально”, – зазначає Євген.

обрєзков 4
Фото зі сторінки Fabrika.space: сo-working, event zone, bar and lots of inspiration

За аналогами цих конференцій Євген започаткував KirovohradJS

За аналогами харківських та одеських розробників Євген Обрєзков започаткував у Кропивницькому (на той час Кіровограді) KirovohradJS, яка цього року була проведена  вдруге.

Перша конференція готувалась у екстремальних умовах, адже щойно програміст повернувся із КharkivJS, де був спікером, узявся за організацію подібної штуки у своєму місті. Від моменту приїзду Євгена з Харкова до дня проведення конференції було лиш 5 діб:

“Найбільшою проблемою було те, що мало часу. Тому це все робилось у форс-мажорних умовах”.

обрєзков 7

Друга конференція за традицією готувалась за принципом “з корабля на бал”. Корабель знову ж таки був під назвою КharkivJS.

“Якщо не враховувати моменти, коли ми міняли розклад за півгодини до старту, то все пройшло дуже добре. Учасники постійно щось обговорювали і ставили питання. І це дуже круто”, – після конференції поділився враженнями з Першою електронною Євген Обрєзков.

обрєзков

Цю конференцію відвідав і доцент кафедри інформатики КДПУ ім. В. Винниченка Олександр Баранюк, який пам’ятає Євгена ще студентом:

“Зовсім недавно Євген був нашим студентом, а сьогодні вже встиг зробити успішну кар’єру. Якщо Євгена-студента скоріше можна було асоціювати з “одинаком”, то сьогодні він виступає в ролі ідеолога, організатора і рушія створення в Кіровограді справжнього IT-community”.

LnVPcS9Lp0I

Один день із життя програміста

Зовсім нещодавно Євген звільнився з роботи і вирішив кардинально змінити своє життя. Тож має час для саморозвитку та пошуку себе:

“Зараз мій графік значно змінився – його у мене немає. Але раніше, коли я працював з Onix-Systems, графік був звичайний – як у всіх. Прокидаюся вранці, збираюся на роботу. По приходу на роботу, перевіряємо завдання: хто чим займається, пишемо код, спілкуємося, вирішуємо проблеми. Звісно, трохи часу приділялося саморозвитку, завжди цікаво спробувати нові речі, навчитися їх використовувати. По закінченню робочого часу розходилися по домівках і займалися вже особистими справами”.

Зараз я безробітний, тому є купа вільного часу, яке я приділяю саморозвитку. Вивчаю цікаві для мене речі, експериментую. Зараз проходжу курси від університету Stanford з теорії компіляторів. Також планую проходити курси з алгоритмів. Коли хочеться відпочити, то йдемо з друзями погуляти або залишаюся вдома граю в Dragon Age. Одним словом – свобода”, – з посмішкою говорить Євген.

Треба розбивати цілі на менші – реалістичніші

Євген вважає, що єдиної формули успіху для всіх не існує, адже у кожного свій життєвий шлях і свій досвід

“Я не можу сказати, робіть ось це і буде вам щастя. Те, що я робив, щоб досягти успіху, може просто не спрацювати в інших”.

Ставлячи перед собою цілі, треба їх розбивати на менші – більш близькі і реальні. Аби чітко бачити шляхи їх досягання і розуміти, навіщо ти цього хочеш.

“Важливо, сформулювати для себе чітке визначення того, чого ти хочеш. Хочеш купити машину? Визначся, яку машину ти хочеш, які завдання вона буде допомагати тобі вирішувати, скільки вона коштує. Потім постав запитання: “Що мені потрібно зробити для того, щоб отримати машину?”. Якщо ти бачиш, що ці завдання занадто великі для тебе, розбий їх на більш дрібні завдання.

Це те ж саме, що будувати будинок. Якщо ви поставите перед собою мету “побудувати будинок”, ви його ніколи не побудуєте. Якщо ж ви поставите перед собою невеликі цілі: “залити фундамент”, “побудувати стіни” і так далі, вам вже буде набагато простіше це зробити. Ви будете бачити результат ваших дій набагато раніше і це буде вас мотивувати рухатися далі, а не демотивувати. Тому не дивіться на якусь одну велику мету, ви її ніколи не досягнете, тому що ви втомитеся. Розбийте її на невеликі і дивіться як ви досягаєте їх, а будинок потім побудується”.

SR5QSlR6mo8

“Не бійтеся присутності поразок, бійтеся відсутності перемог”, – Євген складає в процесі розмови своє життєве кредо.

Зараз Євген має досвід доповідача, учасника конференцій, має багаж знань, які застосовує на практиці. Розбиваючи свій будинок на “реальні цілі”, впевнено крокує до будівництва. Аби не втрачати ритму, чоловік займається саморозвитком. Не потопає у книгах – а отримуює знання з конференцій. Не шукає утопічної “формули успіху” – а вчиться на своїх помилках. Чоловік, який знає, чого він хоче, досягне успіху. Поки інші будують мрії – такі люди прокладають шлях до цілей.

“Зараз я трохи відійшов від справ з конференціями, звільнився з роботи, перестав брати участь в різних open-source проектах. На даному етапі, я поставив перед собою нові цілі, яких я ще ніколи не досягав. І буду робити все, що від мене залежить, щоб їх досягнути”.

Відео з ютуб-каналу KharkivJS Community

Фото зі сторінки Євгена у соцмережах та архіву Першої електронної


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*