У День захисника Вітчизни у Компаніївському технікумі ветеринарної медицини зібралися студенти і викладачі, випускники, мешканці селища і військові. Цього дня на фасаді приміщення урочисто відрили меморіальну дошку колишньому студенту, воїну-прикордоннику Анатолію Луцку.
27-річний Анатолій Степанович (незважаючи на молодий вік у військовій частині до нього зверталися виключно так) користувався беззаперечним авторитетом.
Начальник складу відділення продовольчого забезпечення Головного центру зв’язку старший сержант Анатолій Луцко до всіх завдань ставився відповідально, жив по совісті й не терпів обману. Будучи по природі своїй справедливою людиною він, як тільки в бік прикордонників пролунав перший постріл терориста, рвався допомогти побратимам.
11 липня 2014 року (за 2 дні до ротації) прикордонники отримали сигнал від військовослужбовців Збройних Сил. Ті просили допомогти вивезти поранених із щойно обстріляного терористами блокпоста поблизу «Довжанського». БТР виїхав, але його рух перервав постріл ПТУРа. Сержант Володимир Сова, який керував машиною, озирнувся і побачив, що його товариша Анатолія, який сидів на місці операторанавідника, розірвало. Нехай і зі значною контузією, але Володимиру пощастило вчасно вибратися із палаючого БТРа, другий постріл терористів підірвав те, що уціліло після першого.
Товариші згадують, що Анатолій жодного разу не поскаржився на умови, в яких вони всі перебували, адже іноді доводилося ночувати просто неба. Він же смиренно сприймав усе як належне, бо в цьому бачив виконання свого обов’язку перед країною, де живуть його батьки і підростає улюблена племінниця.
Вічна пам’ять захиснику України!