Важливо

1000 днів у полоні бойовиків: що відомо про кропивницьких спецпризначенців

сестра полоненого військовослужбовця 3-го полку спецпризначення старшини Сергія Глондара Людмила Глондар - посередині на фото

11 листопада виповнилася тисяча днів, як спецпризначенці 3-го полку Сергій Глондар і Олександр Коріньков знаходяться в полоні російських бойовиків. У Кропивницькому родичі та друзі бійців організували акцію на їхню підтримку. Що відомо на сьогоднішній день про полонених військовослужбовців, сестри Сергія Глондаря Людмила розповіла в ефірі Громадського радіо.

“Останнього разу ми отримали листа близько трьох місяців тому через передачу Червоного Хреста. Там була звісточка, що вони живі здорові і чекають на звільнення. Дзвінків немає від тих, хто перебуває в полоні на території Донецької області, останній раз я чула голос свого брата в червні 2016-го року”, — розповіла Людмила Глондар.

За її словами, ніхто не має доступу до ув’язнених, щоб подивитися, в якому вони знаходяться стані.

“Представники Червоного Хреста намагаються отримати дозвіл, щоб подивитися на те, в якому стані знаходяться хлопці, але на сьогодні, на жаль, результату немає”, — додає сестра Сергія Глондара.

Людмила Глондар зазначає, що родичі полонених постійно звертаються до президента та представника у Мінській підгрупі Ірини Геращенко, але нової інформації та результату наразі немає.

“Вони кажуть, що працюють над тим, щоб найскоріше звільнити хлопців з полону, і виживають для цього всіх можливих заходів. Це така інформація, яку ми отримуємо постійно. Але якщо порівнювати рік тому – те, що говорили, то тоді хоча б обіцяли, що до Нового року вони будуть дома, а зараз цих обіцянок немає”, — обурюється сестра полоненого.

Людмила Глондар заявила, що, якщо найближчим часом не відбудеться звільнення полонених, то родичі будуть зустрічати Новий рік в Києві у протестних акціях.

“Якщо найближчим часом нічого не відбудеться, не буде звільнення, то план Б у нас, у родин вже є, і якщо до Нового року хлопці не будуть звільнені, то ми Новий рік всі будемо зустрічати в Києві. Це однозначно. Тому що чекати більше немає на що”, — сказала Людмила Глондар.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.


Військовослужбовці 3-го полку спецпризначення старшина Сергій Глондар та молодший сержант Олександр Коріньков потрапили у полон 16 лютого 2015 року, під час виконання складного бойового завдання у районі Дебальцевого. Військові супроводжували колону, і їх загін потрапив у засідку, декілька військових загинуло, декілька були поранені, інших взяли у полон. Наразі обох кропивницьких спецпризначенців утримують в Макіївській колонії.


Катерина Глондар і Юлія Корінькова – дружини спецназівців, кадрових військових, які стали заручниками так званої “ДНР”, – щосили домагаються звільнення чоловіків. У квітні 2016-го обидві жінки разом з іншими родичами полонених пікетували російське посольство в Києві, перекривали Повітрофлотський проспект, закликаючи повернути їхніх чоловіків, синів, братів додому.

У травні цього ж року Катерина Глондар і Юлія Корінькова вимагали зустрічі з Президентом України Петром Порошенком. Жінки хотіли привернути увагу на їхніх чоловіків, які вже 451 день перебувають у полоні бойовиків ДНР.

25 травня 2016-го в приміщені ГО «Громадська варта» відбулася друга прес-конференція дружин військовополонених бійців 3-го окремого полку спецпризначення. Юлія Корінькова та Катерина Глондар заявили, що ніяких дій збоку влади в напрямку визволення їхніх чоловіків з полону терористів держава не зробила. Жінки просили допомоги у міжнародних організацій.

10 червня під час акції “Stop Putin Stop WAR in Ukraine” на центральній площі міста, жінки полонених кропивницьких спецпризначенців Катерина Глондар і Юлія Корінькова збирали підписи під листом до Президента України Петра Порошенка.

У червні 2016-го на вулицях Кропивницького з’явились бігборди із фотографіями полонених спецпризначенців 3-го полку Сергієм Глондарем та Олександром Коріньковим.

У 501-й день від початку полону українських військових перевели з будівлі СБУ до СІЗО. Із хлопцями зник зв’язок.

У листопаді минулого року українська сторона у Мінську звернулася до “нормандського формату” з пропозицією дати доручення гуманітарній групі до Різдва 2017 р. ухвалити рішення по даті звільнення заручників, серед яких –  кропивницькі спецпризначенці.

На початку цього року українські міста долучилися до всесвітньої акції спротиву кремлівській агресії “Стоп Путін! Стоп війна!”. У Львів з’їхалися родичі полонених із західної та центральної України, колишні бранці бойовиків та бійці АТО. Кропивничанки у Львові звернулися до лідерів міжнародних об’єднань, аби повернути полонених додому.

“Наші чоловіки заручники там, а ми – тут”, – говорила дружина полоненого кропивницького спецпризначенця Олександра Корінькова в інтерв’ю у березні цього року.

«Діти знають, що батько є лише на фотографіях»– потім була опублікована історія чекання Каті Глондар і її розповідь від першої особи про дітей, коханого і постійну боротьбу за те, щоб про її чоловіка не забували, і врешті він повернувся додому.

У травні цього року дружина полоненого кропивницького спецпризначенця Сергія Глондаря Катерина та рідні інших українських заручників закликали європейців тиснути на Путіна та бойовиків, адже без тиску світової спільноти на Росію питання їх звільнення так і буксуватиме.

Також у травні на площі Герої Майдану близько двох десятків містян запустили у небо палаючі ліхтарики на знак підтримки військовослужбовців, які знаходяться у полоні бойовиків.

12 липня у Києві біля посольств країн “Нормандської четвірки” родичі кропивницьких спецпризначенців, які понад три роки знаходяться у полоні, вимагають від посадовців припинити пусті балачки і нарешті зайнятися реальними і дієвими кроками для звільненням військових.

11 листопада від монументу “Янгол-Охоронець України” до площі Героїв Майдану у Кропивницькому відбулася мирна хода, приурочена перебуванню старшини Сергія Глондара та сержанта Олександра Корінькова 1000 днів у полоні.

1000 днів пекла: у Кропивницькому відбулася хода на підтримку полонених спецпризначенців

Донечка полоненого спецпризначенця: «Мамо, а чого ти мені брешеш? Мій тато в полоні?»

“Наші чоловіки заручники там, а ми – тут” — дружина полоненого кропивницького спецпризначенця Олександра Корінькова

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*