Другий літній пси-тур волонтерсько-ветеранського центру “СМАйЛ” тривав з 11 до 15 липня. За ці дні 8 учасників групи пройшли 25 кілометрів Чорногорським хребтом і підкорили дві найвищі вершини України – Говерлу та Петрос. Група традиційно складалась із учасників бойових дій, ветеранів, діючих військових та членів їхніх родин.
Про особливості липневого пси-туру розповів психолог волонтерсько-ветеранського центру “СМАйЛ” Андрій Фоменко, повідомляє Перша електронна газета.
Пси-тури – це не просто похід
Програма для групи складається зі своєрідних етапів: знайомство групи, злагодження взаємодії, актуалізація ресурсів адаптаційного середовища, опрацювання психологічних реактивних станів учасників за допомогою їх творчих ресурсів. Цього разу група дозволила не лише реалізувати всі етапи роботи, а й створила власну легенду, що об’єднала спільним сенсом учасників мандрівки. Під час підйому на Петрос група встигла зблизитись, й учасники вже могли вільно обговорювати власні мотиви, що привели їх у гори. На вершині учасники в ігровій формі попрацювали над своїми бажаннями і ділились враженнями.
“На вечір першого дня, незважаючи на холодну погоду й фізичну втому, група ділилася враженнями дня, що минав, будували плани на наступні дні. Першоходи – новенькі в горах – зрозуміли, що можуть на рівні з усіма брати участь у плануванні життя табору. Кожен сам знаходив собі заняття до снаги. На ранок першоходів відзначили посвятою в гірняки, одягаючи вінець з гірських рослин і квітів. Слова посвяти не розголошуються, але то було достатньо цікаве дійство. Після цього вирішили, що вінець понесемо в дар Говерлі від брата Петроса”.
День другий – перехід до наступного місця ночівлі під Говерлою
“Чи треба говорити, що естетичний чинник Карпат був лейтмотивом усіх розмов? А головне, учасники вражали турботою один про одного. Майже сторонні люди за добу надзвичайно зблизились і демонстрували виключну співвідповідальність. За цей день група пройшла сім кілометрів і зупинилась на висоті 1700 м, аби зранку піднятись на Говерлу. Тут легенда групи й почала набувати матеріальних форм. Один з хлопців побудував з каміння неймовірно цікаву композицію, яку назвали ідолом, а група почала жартома наділяти його містичними якостями. Словом, до ранку, арт-об’єкт вже був напівжартома признаний оберегом для підйому групи на Говерлу. Натхненні йшли в гору, спостерігаючи рухи повітряних мас перед дощем. Подарунок від Петроса передали і під рясним дощем почали спуск до бази Заросляк. Потоки води з гори і гроза стали черговою перевіркою для групи, але стихія не змогла вплинути на настрій групи. Промоклі, але в настрої переможців спустились в низину, де вже чекав транспорт для від’їзду додому. Найкращим відгуком є те, що всі учасники зійшлись на тому, що подібне треба повторити. Вже на другий день після повернення почали пропонувати нові маршрути для турів”.
Андрій Фоменко додає, що для психологів “СМАйЛ” – це четвертий пси-тур. Групи поступово змінюються за складом, тому наявність постійних учасників, як і новеньких, говорить про ефективність такої адаптаційної програми.
“СМАйЛівці досі не мають підтримки своїх ініціатив з боку обласних програм, натомість мають підтримку голови обласної ради. Сподіваються на те, що цього року таки зможуть довести доцільність пси-турів та інших форм соціально-психологічної адаптації, як змістовних складових профільних обласних програм”.
Зазначимо, за декілька років у пси-турах взяли участь понад пів сотні військових, ветеранів та членів їхніх родин.
Інтернет-виданням та друкованій пресі дозволяється безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті «Перша електронна газета», лише за наявності посилання (прямого відкритого посилання для он-лайн медіа) та згадки першоджерела не нижче другого абзацу. Редакція не несе відповідальності за інформацію, оприлюднену авторами блогів та читачами, які здійснюють коментування на сайті і в соцмережах.
«Перша електронна газета» відкрита до співпраці з рекламодавцями. Редакція готова розміщувати оголошення й рекламу, що не суперечать редакційній політиці, з відповідним маркуванням і на комерційній основі.
“На вечір першого дня, незважаючи на холодну погоду й фізичну втому, група ділилася враженнями дня, що минав, будували плани на наступні дні. Першоходи – новенькі в горах – зрозуміли, що можуть на рівні з усіма брати участь у плануванні життя табору. Кожен сам знаходив собі заняття до снаги. На ранок першоходів відзначили посвятою в гірняки, одягаючи вінець з гірських рослин і квітів. Слова посвяти не розголошуються, але то було достатньо цікаве дійство. Після цього вирішили, що вінець понесемо в дар Говерлі від брата Петроса”.
