Іспанський новачок кропивницької “Зірки” Борха Екіса дав Sport Arena перше інтерв’ю в Україні, детально розповівши про свій переїзд у Кропивницький і згадавши попередні віхи кар’єри, у тому числі і про фінал Ліги Європи.
Цього літа Зірка провела досить потужну трансферну кампанію, яка в основному полягала із запрошення легіонерів. Вінцем і фінальним акордом трансферної роботи стало запрошення у Кропивницький іспанця Борха Екіса. На перший погляд, в Україні мало хто знає про цього гравця. Але якщо придивитися, то в послужному списку Борха можна знайти 67 матчів за басків, роботу з Марсело Б’єлсою, а головне – фінал Ліги Європи!
Але сьогодні Борха – в чемпіонаті України, і вже встиг дебютувати за Зірку в недавньому матчі з Карпатами (1:0). Ми ж зустрілися з іспанцем у Кропивницькому, де захисник розповів нам про мотиви переїзду в “Зірку” і про своє іспанське минуле.
«Даріо Друді 29 років? У футболі не потрібно дивитися в паспорт»
– Не відразу вдалося повірити, що екс-футболіст “Атлетика” і фіналіст Ліги Європи тепер буде виступати в стані новачка української Прем’р-ліги…
– Я знаю Україну як хорошу країну із сильною вищою лігою. Тому я впевнений, що для мене кар’єра в “Зірці” стане відмінним досвідом. Тут я можу виступати в хорошому колективі проти сильних футболістів, так що налаштований тільки на позитив у грі за нову команду.
– У “Зірку” Вас запросив особисто головний тренер Даріо Друді?
– Так, він зв’язався зі мною і запропонував такий варіант. Ми поговорили з ним, і зійшлися в багатьох речах. Також і клуб сприяв моєму переїзду сюди. Я побачив “Зірку” як хороший амбітний проект, мені сподобалася ідея виступати тут, тому і перейшов в цей клуб.
– Як бачить Вас Друді в своїй команді?
– В першу чергу опорним півзахисником. Але можу без проблем зіграти і в захисті, і центральним півзахисником, і латералем (крайній захисник, який активно підтримує атаку або взагалі закриває всю бровку – ред.).
– Як можете охарактеризувати самого Друді?
– Я пам’ятаю Друді ще по роботі в Іспанії, у Вільярреалі. Мені подобається, як він бачить контроль м’яча, позиційну гру і роботу над тактикою. Тренер завжди вимагає суворо тримати свою позицію, щоб команда діяла як злагоджений механізм. Тоді ти можеш контролювати гру і нав’язувати супернику свою тактику.
– Даріо Друді всього 29 років, що у тренерській справі є «юним» віком. Що скажете з цього приводу?
– У футболі не потрібно дивитися в паспорт. Я бачив у своєму житті футболістів, які вже в 15 років грають дуже грамотно і демонструють розуміння футболу. Чому тоді тренери не можуть бути молодими? На мій погляд, головне – що у тебе в голові. Даріо має дуже хороші ідеї і бачення футболу, тому ми віримо в нього.
– До приїзду в Україну, що знали про нашу країну і місцевий футбол?
– Мої друзі деякий час грали в “Дніпрі”, тому розмовляв з ними про Україну. Також добре пам’ятаю “Шахтар”, коли він грав з “Атлетиком” в групі Ліги чемпіонів. Я бачив, що це хороші команди, тому і сам футбол теж знаходиться тут на добротному рівні.
– Яким за стилем і змістом видається український футбол?
– Тут багато фізично сильних гравців, досить боротьби. Але ще хотілося б бачити більше різноманітності в тактиці.
– На сході України зараз відбувається збройний конфлікт, країна де-факто знаходиться в стані війни. Цей фактор не лякав вас при переїзді в Зірку?
– Поки особливо не вивчав цю тему, хочу поговорити з місцевими хлопцями, щоб вони розповіли мені про цю ситуацію. Але зараз все спокійно, і я не розглядав це як перепону для трансферу в Зірку.
– Чого хотілося б насамперед досягти у футболці “Зірки”?
– У першу чергу – утримати команду у вищій лізі і продовжити з нею виступи на високому рівні. Це було б чудово як для клубу, так і для самого міста. Якщо ми зможемо закріпитися в елітному дивізіоні, на наступний сезон ми вже зіграємося і будемо більш потужною командою.
«Не хотів залишатися з Іспанії, прагнув спробувати щось нове»
– До переходу в Зірку Ви всю кар’єру провели в Іспанії. Чому вирішили виїхати за межі Батьківщини?
– У мене є амбіції і бажання працювати на повну силу. Також варто враховувати, що Зірка вийшла в Прем’єр-лігу, чим трохи нагадала мені “Ейбар” в недалекому минулому. Тому хотілося знайти нову команду і своєю грою приносити їй користь.
– В Іспанії були варіанти продовження кар’єри? Або націлювалися виключно на зарубіжні клуби?
– Я грав в Іспанії з 14-ти років практично у всіх вікових категоріях, а 6 років провів у Примері. Якщо чесно, хотілося спробувати щось нове і поекспериментувати, отримавши новий досвід. У підсумку, потрапивши в “Зірку”, я не шкодую про від’їзд з Іспанії.
– Після “Атлетика” Ви перейшли в “Ейбар”, але за два сезони провели там лише 14 матчів. Чому не склалося кар’єра в цьому клубі?
– Тренер розраховував на інших виконавців, особливо не бачачи мене в основі.
– Виступ в “Атлетику” і фінал Ліги Європи – це вершина кар’єри?
– У цей період я грав на дуже серйозному рівні. Не можна сказати, чи був це пік всієї кар’єри, тому що футболіст після падінь може знову підніматися на рівень екстра-класу і перевершувати свої колишні досягнення. Кар’єра футболіста така, що дуже важко довго утримуватися на високому рівні. Але наша робота в тому й полягає, щоб постійно бути там.
– Фінал Ліги Європи – найяскравіший момент в кар’єрі? Або було щось більш значуще?
– Кращі моменти для мене – це доходити до самого кінця і грати в фіналі. Це був мій перший рік в Прімері, і він видався дуже успішним для мене.
– Коли-небудь Ви були близькі до виступів у збірній Іспанії?
– Коли мені було 16 років, йшли розмови про мій виклик до юнацької збірної. Але пізніше до цього ніколи не поверталося. Так, в перший свій сезон в “Атлетику” теж були шанси заявити про себе, але тоді рівень іспанських футболістів у збірній просто зашкалював, і пробитися туди було дуже складно.