На фінансування Українського культурного фонду подали проєкт із відтворення трипільського храму в Небелівці Новоархангельського району.
Про це Першій електронній газеті повідомили у пресслужбі ОДА
Ідея полягає в тому, щоб відтворити храм, інтер’єр, а за допомогою сучасних технологій облаштувати інсталяції, які б відповідали тому часу. На проєкт від держави хочуть залучити 994 тисячі гривень. Об’єкт у Небелівці розглядається як частина колового туристичного маршруту радіусом 60 км.
Згідно із заявкою, проєкт “Культурні маршрути давніх цивілізацій” передбачає реекспозицію постійного виставкового простору Новоархангельського районного краєзнавчого музею. Сучасний виставковий майданчик дозволить презентувати пам’ятку археології – Небелівський храм доби Трипілля.
Нова експозиція покликана стати майданчиком для розвитку співпраці з ЮНЕСКО.
На північ від села розташоване поселення трипільської культури – протомісто Небелівка. Воно займало площу близько 250 га. Дослідження, проведені в 2009 році спільною українсько-британською археологічною експедицією показали, що воно існувало наприкінці 5 — на початку 4 тис. до н. е. і в цей час було найбільшим за розмірами населеним пунктом на території Європи. 2009 року українсько-британською експедицією було розкопано рештки одного наземного житла, знайдено фрагмент посудини із намальованим зображенням людини.
У липні-серпні 2012 року українсько-британською експедицією було досліджено залишки трипільського храму — споруди розмірами близько 20×60 м. Основа конструкції двоповерхової споруди була виготовлена з дерева, потім обмазана глиною. На разі це перша будівля таких розмірів, доліджена на поселеннях трипільської культури за понад 120 років проведення розкопок. У ній на першому поверсі було виявлено залишки семи вівтарів, підвищення-подіум довжиною 18 м (на другому поверсі). Ширина головного входу з східного боку становила 1,7 м. 2013 року неподалік храму досліджено залишки двох жител. Виявлено фрагменти штукатурки з слідами настінних розписів. Поруч із житлами знайдено котловани для видобування глини, яку використовували під час будівництва. Того ж року завершено складання плану поселення за допомогою магнітної зйомки, за цими даними площа його становила близько 260 га. Територію селища, як встановлено розкопками 2014 року було оточено палісадом. У центральній частині поселення досліджено залишки гончарного горна складної конструкції.
На території поселення зберігся курган з похованням бронзової доби, частково зруйнований грабіжницькими розкопками. Крім того, у районі села відомо два поселення бронзової доби (2 тис. до н. е.), два ранньої залізної доби (1 тис. до н. е.) та два — черняхівської культури (3-4 ст. н. е.) На території села виявлено матеріали XVII–XVIII ст. — керамічні вироби, фрагменти кахлів.
Нагадаємо, на Кіровоградщині продовжують працювати над створенням історико-меморіального комплексу “Чорний Ворон”.
Читайте також: Пам’ятний комплекс “Лита могила” відкрили на Кіровоградщині