В Україні другу імплантацію механічного серця. Пацієнткою стала жителька Кіровоградщини Людмила Філяренко.
Розповідає 5 канал.
Пристрій приєднується до серця недужого і забезпечує циркуляцію крові в організмі. Із механізмом замість серця можна прожити кілька років, свідчить світова практика. Потім – обов’язкова трансплантація донорського органу.
Пройти відстань від палати до кабінету лікаря у кілька десятків метрів – наче здолати марафон. Порівнює тридцятирічна пацієнтка Інституту серця Людмила Філяренко. У неї дилатаційна кардіоміопатія – захворювання серцевого м’яза – міокарда. За останні півроку серце пацієнтки збільшилося учетверо. Це – наслідки ускладнення від грипу, констатували лікарі. Через слабкість недужа покинула роботу. Та навіть хатні справи для Людмили стали тягарем.
“У мене є сестри, родичі, друзі, які мені допомагають. У кожного вже розподілено, хто що робить. Хтось в магазин ходить, хтось їсти готує, якщо геть мені не так”, – говорить Людмила.
Їй показана трансплантація серця. І негайна, резюмує лікар під час ультразвукового дослідження.
“Тут вже нема часу. Серце величезних розмірів”, – додає лікар функціональної діагностики Інституту серця МОЗ Наталія Панич.
Дочекатися донорського серця пацієнтці допоможе механічне. Пристрій коштує майже 120 тисяч євро. На нього жінці збирає вся країна. Оскільки зволікати з операцією Людмилі не можна, а зібрали лише третину необхідної суми, німецькі виробники штучне серце надали у борг.
Директор Інституту Борис Тодуров, який 15 років тому першим в Україні пересадив донорське серце, готує механічний імплантат. Вживлювати штучне серце українським кардіохірургам приїхали допомагати колеги з Німеччини. Першу в Україні спільну таку операцію вони провели три місяці тому.
Операція пройшла успішно і механічне серце запустили. Тепер пацієнтка з ним може прожити щонайменше кілька років. Проте, подальша доля Людмили – у руках народних обранців, каже Борис Тодуров. Адже чинний закон про трансплантацію передбачає презумпцію незгоди. Тож, погодитися на забір органів можуть лише родичі померлого. Наразі в Інституті на пересадку серця чекають понад 60 пацієнтів.
“Повинні прийняти найближчим часом закон про пересадку органів і тканин. Якщо цього не відбудеться, то у Людмили не буде шансів”, – говорить Борис Тодуров.
Після імплантації пацієнт живе з електричним дротом, який виходить назовні. Сумку з акумуляторами завжди слід носити з собою. Заряду одного вистачає на 5 годин.
Якщо у Людмили не буде ускладнень, її відпустять додому, тільки вона навчиться користуватися пристроєм.
Людмила Голоднік, Ігор Селянінов та Руслан Альмухамедов “5 канал”.
Збором коштів для Людмили Філяренко займається фонд “Серце на долоні”. Реквізити для допомоги:
Благодійний фонд “Сердце на долоні”
Юридична адреса: 02140, м. Київ, ул. Мішуги, 8/48
ЄДРПОУ 37432793, МФО банку: 320649
р/26001060714855 в ОАО КБ “ПРИВАТБАНК” м. Київ
Призначення: благодійна пожертва на проект “Боротися за майбутнє”