16 січня для Кіровоградщини скорботна дата – рівно рік тому в зоні АТО під вогнем російсько-терористичних військ загинув капітан першого рангу Юрій Олефіренко. При цьому він пожертвував собою для порятунку підлеглих – прикрив своїм тілом трьох солдатів. Олефіренко помер від отриманих поранень по дорозі в госпіталь.
Юрій Олефіренко – уродженець села Криничувате Бобринецького району, 1965 року народження. Він закінчив факультет спецназу Рязанського училища ПДВ СРСР і отримав призначення в найгарячішу частину – “кабульську роту”. Це була 459-а окрема рота спеціального призначення, перший штатний підрозділ спецназу 40-ї армії в Афганістані.
По закінченні відрядження Олефіренко добровільно попросив залишитися в Афганістані і відвоював там повних чотири роки. За бойові операції нагороджений орденом і медалями.
В Україні Олефіренко все життя прослужив у частинах спецназу – в Кіровограді та Очакові. У серпні 2014 року він за власним бажанням був мобілізований до лав Збройних Сил України і призначений командиром 42-го батальйону територіальної оборони. разом зі своїми бійцями Олефіренко побував під Савур-Могилою, Іловайськом та в інших гарячих точках Донбасу.
Виконуючи важливі завдання на передових позиціях одного з основних напрямків протистояння на Приазов’ї, офіцер разом з підлеглими надав вищому командуванню інформацію про мінометні позиції противника, з яких у той час вівся інтенсивний вогонь по селу Павлопіль Новоазовського району Донецької області. Завдяки оперативній і точній доповіді командира, українська артилерія завдала вогневого удару і знищила терористів, тим самим зупинивши обстріл селища з безліччю мирних мешканців.
Юрій Олефіренко загинув під час виконання бойового завдання в районі Маріуполя. Разом зі своєю групою він проводив розвідку розташування мінометів терористів. Коли почався раптовий мінометний обстріл, Юрій кинувся на захист бойових побратимів і прикрив своїм тілом трьох бійців. Під час евакуації до медичного закладу серце командира зупинилося. У нього залишилися дружина і дві доньки.
Кіровоградщина попрощалася з воїном 19 січня 2015 року. Поховали його на “Алеї Слави” Рівнянського кладовища.
Нагороди Юрія Олефіренка:
Орден Червоної Зірки
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Відзнака «Ветеран військової служби»
Медаль «За миротворчу діяльність»
Медаль «10 років Збройним Силам України»
Медаль «15 років Збройним Силам України»
Медаль «За відвагу»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Пам’ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець»
Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту»
Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
Пам’ятна медаль НАТО «ISAF»
Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня
У пам’ять про видатного земляка народний депутат України Станіслав Березкін ініціював клопотання Верховної Ради України до Президента про нагородження Юрія Олефіренка державною нагородою – присвоїти звання «Герой України» (посмертно).
Благодійна організація «Миколаївський фонд «Добро» висловила ініціативу щодо перейменування середнього десантного корабля «Кіровоград» на честь Юрія Олефіренка, яку підтримало командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради нагородив Юрія Олефіренка відзнакою „За заслуги” ІІ ступеня (посмертно).
У рідному Бобринці на згадку про загиблого земляка відкрили меморіальну дошку:
А мешканці Миколаєва, де Юрій Олефіренко працював командиром 73-го морського центру спеціального призначення, присвятили йому одну з програм циклу «Пам’ять священна»:
Юрій Олефіренко – великий воїн, видатний син своєї землі, безстрашний захисник України, Герой, який віддав життя за свій народ і своїх бійців. Нехай земля йому буде пухом, а пам’ять про нього – житиме в віках!