Із кожним днем все більше загострюються пристрасті навколо нестабільних графіків відключення електроенергії. Люди, які не в змозі перебороти своє незадоволення, виплескують його у соцмережі на на своїх близьких. А боти і російська ІПСО спеціально підтримують негативні емоції українців і далі нагнітають ситуацію, поширюючи численні фейки про тотальні блекаути, продаж електроенергії за кордон, чергову зраду тощо.
Перша електронна газета звернулася до професійних психологів, щоб отримати практичні поради про те, як людям пережити спеку і відсутність електроенергії, як не стати жертвою ІПСО і просто не з’їхати з глузду в таких умовах.
Практикуюча психологиня Олена Воскобойник-Каліман
“Я думаю, що це питання може бути предметом окремого дослідження, бо кожен в нестабільності бачить своє і так, відповідно, себе й відчуває.
Електроенергія перш за все – це зона комфорту, з якої ми виходимо не з власної волі, і вже те, що ми це не вирішуємо, піднімає спектр емоцій:
– тривогу (ситуація, що вийшла з-під контролю, сприймається як загроза),
– злість (людина не може задовольнити потреби і відчуває дискомфорт),
– сум (бо є відчуття несправедливості, наслідків війни),
– можливо, є навіть люди, які відчувають радість, але це скоріше пасивна агресія.Спека – це теж порушення наших базових фізіологічних потреб. Ви можете проявляти будь-яку емоцію з цього приводу, але наступним кроком буде повернення або наближення до зони комфорту”.
У ситуації, яку ми не можемо змінити, Олена радить пристосуватися:
“Це може бути зміна планів, від’їзд з міста до сільської місцевості, де більше дерев та товстостінні будинки. Це альтернативні джерела енергії, зміни раціону. Це єднання з іншими людьми, щоб разом поліпшувати свій стан.
Тобто після переживання емоцій треба вчинити конкретні дії, спрямовані на послаблення дискомфорту. Якщо не буде дій – ви будете витрачати ресурс, окрім боротьби зі спекою, ще на застрягання в емоціях і їхнє озвучування в соцмережах.
Моя думка: ніхто не хоче дискомфорту, блекауту у таку спеку, але наше благополуччя фізичне і емоційне, врешті-решт, в наших руках.
Проявляйте емоції, але шукайте варіанти зробити собі добре”.
Клінічна психологиня Людмила Соболь
“З точки зору фізіології зрозуміло, що для покращення свого стану в спеку потрібно скоротити час перебування на вулиці вдень, пити більше рідини, носити головні убори задля захисту від теплових ударів.
Але якщо ми говоримо про психологічний стан та його підтримку, то тут перш за все потрібно ставити перед собою реальні цілі, які дійсно можна досягти у нинішніх умовах, щоб не було синдрому завищених очікувань.
Для емоційного розвантаження займайтеся спортом (це можуть бути різні фізичні навантаження, йога або медитація), ходіть на прогулянки, але у відповідний час – до 11 та після 18 години”.
Психологиня наголошує на важливості позитивних емоцій, особливо у період тотального нагнітання в реальному і віртуальному спілкуванні:
«Ходіть у різні місця, якщо безпечно: до театру, музеїв, зустрічайтесь з друзями та родичами. Проводьте час з людьми, які не будуть вганяти вас у стан підвисання та негативних емоцій, а навпаки – розвантажать і залишать по собі приємні враження.
Навіть, якщо дуже складно контролювати себе, стримати свій негатив, потрібно намагатися переключатися на інші ситуації, шукати позитивні моменти. Треба мінімізувати те, що змушує хандрити і нагнітає обстановку.
Немає світла й інтернету? Займіться тим, що давно хотіли, – почитайте книжку, почніть нове хобі – варіантів безліч.
Та головне – не тримайте все в собі, діліться з кимось своїми думками, проговорюйте свою тривожність, щоб не підвисати у цьому стані».
Нагадаємо, сім кроків до спокою: як підтримати свою нервову систему.
Читайте також: Життя під час війни: 10 технік для психологічного тонусу в будь-якій ситуації