Понад 200 пар шкарпеток, понад 400 килимків, майже 160 маскувальних сіток сплели новоукраїнські волонтерки літнього віку, які збираються в клубному закладі №1, що на території агрогосподарства «Нова Україна». “Взводу 60 +” – так їх називає очільниця Новоукраїнського волонтерського жіночого батальйону Оксана Мошнягул.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Вони – жительки прилеглої території, живуть «біля танка» – таке картографічне визначення з часів встановлення цієї військової техніки дали самі новоукраїнці. Але так чи інакше, головне, що ці «бабоньки» – ще ті вояки. Їх по праву можна назвати захисницями свого роду і всієї України. Адже саме вони тримають на собі тил та роблять усе заради Перемоги. І після повномасштабного вторгнення рашистів в Україну жінки активно влилися у волонтерський фронт.
Як розповіла лідерка «волонтерського взводу» Віра Цертій, команда пенсіонерок-волонтерок організувалася
рік тому. Спочатку плели килимки, шкарпетки, шили адаптивні шкарпетки для воїнів, які лікуються у шпиталі. А вже потім взялися за більш серйозну справу – плетіння сіток. Кошти на необхідні матеріали Віра Вікторівна збирала, як кажуть, попід хатами. По своїх сусідах пішли і волонтерки 60+, допомагали їм і місцеві, і мешканці сусідніх сіл – давали матеріали для сіток, для килимків, нитки для шкарпеток тощо.
Працюють жіночки майже щодня. Хтось приходить до клубу, хтось плете шкарпетки чи килимки вдома. Бо ж у кожного господарство, городи, а замовлень від воїнів дуже багато. Загалом за рік волонтерки сплели понад 200 пар шкарпеток, понад 400 килимків, майже 160 маскувальних сіток.
«Щодня приходить різна кількість людей, від 12 до 30, – розповіла Віра Цертій. – Ми плетемо приблизно сітку на день. «Дівчатка» у нас молодці. По першому виклику приходять, якщо необхідно швидко сітку сплести, щоб передати нашим захисникам…»
Наймолодшій учасниці волонтерського взводу Тетяні Білоус – 83 роки. Лише вона сама сплела понад 100 килимків.
У багатьох із волонтерок на фронті сини, зяті, онуки та правнуки. Тож найактуальніша тема для «світських розмов» – коли закінчиться війна… Під час роботи вони говорять багато про що. Про політику й консервацію, хто що готував і буде готувати, хтось пригадує дитинство, хтось згадує юність. А ще, як помітили пенсіонерки, від них деякі хвороби “повтікали”.
«Ви он самі подивіться, яку ми тут зарядку робимо. Хіба ж будуть руки чи спина боліти, як дівчата то присіли, то встали, то руки вгору потягли, то пальцями швидко перебирають, стрічку вплітаючи, – ділиться секретом Віра Цертій. – Я сама за собою спочатку таке помітила, що спина боліти перестала, спитала дівчат, і вони це також підтвердили» .
“Дівчата” дякують всім, хто підтримує їхнє волонтерство і матеріалами, і фінансово.
«У нас зібралася хороша, дружна компанія. Маємо бажання працювати, адже є замовлення від наших захисників. Та нам потрібен матеріал і потрібні кошти. Ми вже знайшли місце, де самі закуповуємо тканину. На комплект – рулон тканини й сітку – нам необхідно 11 тисяч. Виходить десь 12 сіток. Нам дуже допомагає волонтерка Наталія Кобцева (ми сітки плетемо, а вона їх хлопцям передає), підприємець Олександр Бакун 10 тисяч гривень привіз. У кого можна попросити, то в усіх і просимо, – розповідає Віра Цертій. – У цій війні кожен наближає Перемогу, як може».
Олена Комісаренко для Першої електронної газети.
Фото авторки
Читайте також:
- Учні ліцею «Науковий» передали КропХабу майже 100 тисяч гривень
- Донатила на армію рф: у Кропивницькому затримали зрадницю