Олег з Кіровоградщини дізнався про свій ВІЛ-позитивний статус у 45 років. Він не знав, коли заразився, чи передав хворобу своїй молодій дружині і їхній маленькій донечці.
Його історію Першій електронній газеті розповіли в БО «100 відсотків життя. Кропивницький».
“Довіра – це запорука хороших сімейних стосунків. Це я зрозумів після того, як дізнався, що в мене ВІЛ. До одруження на Мирославі у мене було кілька жінок. Звісно, у мене були не захищені статеві стосунки, тому від кого міг інфікуватися, навіть, не здогадуюся. І скільки років я жив з ВІЛ-інфекцією також не знаю – каже Олег.
Зате я чітко пам’ятаю, коли почув від лікаря: «У вас ВІЛ». Мені 45 років. Я у житті бачив чимало, однак діагноз, який почув – шокував мене. Скажу чесно, я жив стереотипами, що від ВІЛ помирають і все таке. Тому я опинився у безвиході. Як зараз пам’ятаю: стою в лікарні і не можу себе зібрати. Я дорослий чоловік, а панікую як підліток”.
Лікар побачив його стан і запропонував звернутися за моральною підтримкою до соціального працівника і піти на консультацію до лікаря-інфекціоніста. Чоловік погодився. Йому потрібна була підтримка.
“Я пішов далі коридором лікарні. У кабінеті мене зустріла соціальна працівниця Аня Мельниченко. Вона бачила моє хвилювання. Дала склянку води. І ми почали розмову… Я дізнався, що є лікування – воно наявне і безкоштовне. Важливо не пропускати, щоб моя імунна система не дала збій. Аня розповіла історії успішних і відомих людей, які живуть з ВІЛ. І зрозумів, що я не перший… Так я дізнався про благодійну організацію «100 відсотків життя. Кропивницький», в якій працює Аня.
Вона запропонувала подальший соціальний супровід і допомогу. Я погодився. Мені потрібно було прийняти ВІЛ-статус і жити далі. Я думав про дружину і свою кровинку. Я не знав, чи в них є ВІЛ.
Я хвилювався, чи прийме мене дружина. Аня розповіла мені, що треба протестувати і її. Я попросив оральний тест для самотестування, про який від Ані вперше дізнався. Додому я їхав збентежений. Але я набрався сміливості поговорити з дружиною в той самий день, аби не було між нами секретів і непорозумінь” – розповів Олег.
Дружина його вислухала. Поряд сиділа їхня маленька донька, яка саме навчилася самостійно сидіти. Мирослава знала, що Олег вірний чоловік, тому не докоряла. За допомогою орального тесту Мирослава швидко дізналася, що в неї негативний результат. Так як пояснила соціальна працівниця, тест на діагностику ВІЛ потрібно зробити повторно, адже, можливо, був період вікна.
Наразі Олег приймає антиретровірусну терапію. Він не має можливості їхати у Кіровоградський обласний центр протидії ВІЛ і СНІДу, тож ліки поштою йому передає соціальна працівниця. Тепер чоловік знає, що в нього ВІЛ, і приймає ліки, отже його здоров’ю ВІЛ-інфекція не загрожує.
Олег перебуває під соціальним супроводом проєкту HealthLink: “Прискорення зусиль з протидії ВІЛ на Кіровоградщині”. Завдяки команді проєкту у чоловіка вчасно виявили ВІЛ і призначили лікування. Загалом з початку року і станом на початок березня у семи закладах охорони здоров’я, де реалізується проєкт, на ВІЛ протестовано 152 особи, з них ВІЛ-позитивний статус виявлено у чотирьох.
Читайте також:
- У подружжя з Кіровоградщини, яке виховує шістьох дітей, виявили ВІЛ
- Як на Кіровогралщині здійснюють індексного тестування на ВІЛ/СНІД