Важливо

”Планетаріїв та обсерваторій немає, дослідження проводимо просто неба”, – астроном із Кропивницького

Кропивничанин Вадим Лефтор має освіту авіаційного інженера, викладає на кафедрі авіаційної техніки Льотної академії, очолює секцію астрономії та астрофізики у Малій академії наук. Астрономією захоплюється з восьмого класу.

Чим астрономи займаються у Кіровоградській області, дізнавалося Суспільне, повідомляє Перша електронна газета.

Астрономи Кіровоградщини

За словами Вадима Лефтора, у Кропивницькому існує спілка астрономів-аматорів, членами якої є десяток людей. Місцеві астрономи не мають офісу і збираються просто неба для астрономічних досліджень:

”Декілька аматорів є в області. Астрономічних установ – обсерваторій, де проводять наукові спостереження, і планетаріїв, де імітують зоряне небо і дають інформацію про побудову Всесвіту, на Кіровоградщині немає. Ті, що були раніше, не працюють”.

Інструменти астрономів

Для досліджень астрономи використовують телескоп або спеціальне фотографічне обладнання – астрограф:

”Це не схоже на селфі чи звичайну фотографію. Наприклад, щоб відзняти тьмяну галактику, треба зробити фото з витримкою 5-10 хвилин, і таких кадрів можуть бути сотні. Виготовлення і обробка світлини тривають кілька днів. Яскраві об’єкти – наприклад, комети – ”ловляться” на побутовий дзеркальний фотоапарат”.

За словами астронома, він має ”парк телескопів” для різних потреб: сонячний – для планет, для об’єктів глибокого космосу, компактний маленький телескоп – ”для виходу на тротуар”. Частину телескопів виготовив сам, за інструкціями в інтернеті. Скло перетворює на оптичний прилад для телескопа, фанера і алюміній – на корпус:

”Деякі деталі можна купити як конструктор, але мені цікавіше виготовити все до останнього гвинтика самому. Це технічна творчість”.

80783cd4aeba06ad

Заважають супутники і освітленість планети

Дослідник розповів, що найпривабливіші умови для астрономічних досліджень на нашій планеті склалися у чилійській пустелі Атакама і на верхівках вулканів на Гавайських островах. Головне, щоб було багато ясних ночей і сухе повітря, яке робить небо прозорим:

”Якщо захочемо відкрити обсерваторію посеред Кропивницького, то нічого не побачимо через антропогенне засвічення. Його створюють ліхтарі, машини, вікна багатоповерхівок. Над землею ніби висить склепіння зі світла, і воно забиває тьмяні об’єкти поза планетою”.

У Кропивницькому можна спостерігати лише найяскравіші зорі і планети, тому астрономи намагаються виїздити у степ за 20-30 кілометрів від міста. Заважають астрономам супутники у космосі. Багато їх з’явилося через проєкт Starlink, який американський підприємець Ілон Маск запускає для забезпечення глобального швидкісного інтернету:

”Вони можуть перекривати корисний сигнал, який астрономи накопичували годинами. Вчені вже пишуть Маску гнівні відгуки”.

Що видно у телескоп

За словами Вадима, кропивницька спілка аматорів-астрономів до карантину проводила ”тротуарну астрономію” – виносили телескопи на вулицю і всім перехожим безкоштовно надавали можливість спостерігати Місяць і планети:

”Минулого літа увесь астрономічний світ стежив за кометою Неовайз. А в жовтні дивилися на протистояння Марса – це коли планета ближче підходить до Землі і добре освітлюється сонцем. Чітко було видно її полярні шапки і решту поверхні”.

Астроном додав, що з усіх небесних тіл найкраще видно Місяць, з усіма його кратерами і розломами. Венеру важко роздивитися через її яскравість. Сатурн з кільцями і хмарний Юпітер добре помітні. Віддалені планети, Уран і Нептун, сприймаються як дві перлини бірюзового кольору. Зірки у телескопі не мають видимих розмірів і залишаються точковими об’єктами, змінюються лише відстані між ними.

Вадимові, з його слів, подобається спостерігати за залишками спалахів наднових зірок:

”Зірка вибухає, скидає зовнішні шари газу, і вони упродовж сотень тисяч років розлітаються у космосі, утворюючи цікаві малюнки”.

Вадим Лефтор сказав, що у травні 2021 року пролітатиме комета. Крім цього, можна буде спостерігати традиційні місячні й сонячні затемнення, персеїди й інші метеорні потоки.

Астрономія у школах

Астрономія в українських школах представлена мало. За словами Вадима Лефтора, це півгодини на тиждень в 11-му класі. Тому зацікавлені школярі ідуть до Малої академії наук. Обладнання для спостережень надає сам викладач. Вадим Лефтор розповів, що створити інтерес до астрономії у школярів допомагає інтернет. Водночас важко зустріти дитину, яка б цікавилася реальним небом, а не цифровим:

”Діти в інтернеті надивилися фотографій з космічних телескопів і обсерваторій з усього світу. Їм нецікаво дивитись на Місяць. Вони хочуть відразу вивчати ”чорні діри” й писати наукові роботи про них. Але ж з багажем знань восьмого класу, без знання квантової фізики, на цю тему важко говорити. Хоча я, звичайно, намагаюся їм популярно пояснювати і це”.

865540c97926d168

Суворого навчального плану в МАН не існує. Наукова діяльність – це творчість, заганяти людину в рамки неправильно – вважає астроном. Деякі теми для досліджень пропонують самі діти:

”Школярка з Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернету запропонувала використовувати екзоскелет, щоб імітувати земне тяжіння і тренувати тіло космонавта в космосі. Цей проєкт вона захищатиме на Всеукраїнському рівні у квітні-травні. Багато МАНівців з України беруть участь у міжнародних конкурсах і займають там призові місця”.

Про “Армагеддон” і життя за межами Землі

Пошук умов для існування життя за межами Землі і освоєння космічного простору – одне з головних завдань сучасної науки – каже Вадим Лефтор. За його словами, якщо врахувати кількість зірок і планет у Всесвіті (у нашій галактиці їх кількасот мільярдів, і цих галактик у світі мільярди – ред.), то імовірність існування життя поза межами Землі висока, принаймні в бактеріальній формі.

Намагаються прорахувати астрономи і можливість зіткнення планети з іншим небесним тілом. За словами Вадима Лефтора, у напрямку Землі постійно летять найменші з таких тіл – метеорити. 85% з них згоряють у верхніх шарах атмосфери. Решта долітають до планети у вигляді обвуглених камінців.

a2967c3fa1132633

Їх неможливо ідентифікувати, за винятком тих, що падають в Антарктиді:

”Значно більшу небезпеку несуть астероїди. Один з таких 65 мільйонів років тому призвів до вимирання динозаврів. Ті, які наближаються до Землі, відстежуються і перебувають в астрономів на обліку. Але в разі загрози зіткнення реалізувати сценарій голлівудського фільму ”Армагеддон” буде неможливо. У стрічці астронавти висаджуються на поверхню астероїда, щоб його підірвати. Це, насправді, важко змоделювати. Для такої посадки бракує математичних розрахунків і технологій. Космічні апарати далеко не з першої спроби висаджуються на інші планети. Найбільше в сучасній науці мене вражає те, що перші апарати, які запустили ще в 70-х роках минулого століття, вже покидають Сонячну Систему. Ми лише зрідка можемо приймати їхній сигнал. Вони мали летіти, щоб вивчати зовнішні планети, і досі, дивовижним чином, працюють, вивчають геліосферу нашого Сонця. Ці апарати летять уже 50 років. Це вражає”.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар