Агенція сталого розвитку “Хмарочос” – добре відома громадська організація, яка має хорошу репутацію як на Кіровоградщині, так і за її межами. Чого тільки вартий її досвід реалізації міні-грантових проєктів та програм за підтримки Британської Ради в Україні. Окрім того, “Хмарочос” – член Громадської спілки “Громадські ініціативи України” і партнер проєкту “Голос громади у місцевому самоврядуванні”.
Очолює Агенцію Ірина Ткаченко – доцент кафедри журналістики ЦДПУ ім. В.Винниченка, відома громадська діячка, кохана дружина і невгамовна мама трьох синів. Ми розпитали в пані Ірини, як будувався її хмарочос і звідки вона черпає сили.
– Ірино Анатоліївно, з чого все починалося?
З ідеї та з незадоволення тим, що ми могли дати студентам в університеті. Перші проєкти починалися студентами для студентів. Це були, так звані, освітні таборівки медійного спрямування. Вже у 2013 році почались соціальні ініціативи за участі студентів, різноманітні акції, збір коштів для військових, популяризували тему окупації Криму. Далі нарощували досвід у сфері неформальної освіти. Організація створилася коли ми 6 років пропрацювали як ініціативна група.
– Чому така назва?
“Хмарочос” – для нас це про висоту, бо кожен з нас її будує для себе. Ми спеціально обрали образ, який не є притаманний нашому регіону, адже багатоповерхівок у нас мало, а ось метафорична висота доступна кожному. Всі наші проєкти не є комерційними, вони про людей, ми дуже полюбляємо коли до цього будівництва долучаються люди й можуть тут себе реалізувати.
За весь час ми підтримали 9 проєктів, загальною сумою на 125 тисяч гривень.
– Чи відчуваєте Ви фактор соціальної відповідальності?
Звичайно! Це і є першим кроком активного громадянина. Потрібно нести відповідальність за те, що робиш, вести звіти, писати проєкти, робота з грішми, за які ти відповідаєш, пошук партнерів.
Коли створюєш можливості для інших , наповнюєш себе.
– Зізнайтеся, які були досягнення і невдачі?
Ми дуже пишаємось тим, що тему використання світловідбивачів винесли на національний рівень, на рівні держави прийняті правки до правил дорожнього руху. Вдалось поширити понад 40 тисяч флікерів. І ця ідея дублювалася іншими! Це дуже круто коли створене тобою живе без тебе.
Ще минулого року учасниця проєкту “Баба Єлька” представляла Кіровоградщину під час міжнародного освітнього візиту до Великобританії, організованого Британською Радою, яку в регіоні представляє Агенція “Хмарочос”.
У цій сфері важко поєднувати основну роботу, соціальну діяльність та сім’ю. Саме сім’я страждає найбільше, адже ти віддаєш себе іншим, а своїм недодаєш. Це не невдача, але великий мінус.
– Що ви порадите початківцям, які планують громадські ініціативи?
Спробуйте подивитися навколо себе, придивляйтесь уважно до того, що відбувається в місті, на яку проблему ви можете повпливати. Згуртуйте людей навколо себе, хай їх буде не багато. Зробіть звичайну, просту ініціативу, яку побачать та відчують. Або долучіться до тих ініціатив, що вже існують. Потрібно зрозуміти, чи готові ви віддавати частину часу та енергії своїй громаді.
– А яка Ваша найбільша мрія? Мабуть, якась професійна?
Вона збулася! Батьки подарували нам будинок про який ми мріяли 14 років. А щодо “Хмарочосу”, то зараз у нас активний великий проєкт “Амбасадори безпеки”, “МедіаРеВізія” та розширення співпраці з Британською Радою. Плануємо створювати додаткові можливості для активних громадян завдяки нашим партнерам. Тож здійснюється все, про що я мріяла.
Інтернет-виданням та друкованій пресі дозволяється безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті «Перша електронна газета», лише за наявності посилання (прямого відкритого посилання для он-лайн медіа) та згадки першоджерела не нижче другого абзацу. Редакція не несе відповідальності за інформацію, оприлюднену авторами блогів та читачами, які здійснюють коментування на сайті і в соцмережах.
«Перша електронна газета» відкрита до співпраці з рекламодавцями. Редакція готова розміщувати оголошення й рекламу, що не суперечать редакційній політиці, з відповідним маркуванням і на комерційній основі.
З ідеї та з незадоволення тим, що ми могли дати студентам в університеті. Перші проєкти починалися студентами для студентів. Це були, так звані, освітні таборівки медійного спрямування. Вже у 2013 році почались соціальні ініціативи за участі студентів, різноманітні акції, збір коштів для військових, популяризували тему окупації Криму. Далі нарощували досвід у сфері неформальної освіти. Організація створилася коли ми 6 років пропрацювали як ініціативна група.
