Важливо

Мюллер, гастротури та прибуток: як на Кіровоградщині працює равликова ферма

Незабаром стартує перший збір урожаю на равликовій фермі в Оситняжці. Власник ферми “Інгульський равлик” Володимир Кравчук розповів про нюанси розведення молюсків, наскільки це може бути прибутково та чи боїться він конкуренції.

Про це повідомляє Перша електронна газета з посиланням на Нову.

“Ідею розведення равликів підказала мені кропивницька журналістка Вікторія Талашкевич. Я вирішив детально ознайомитися з цим бізнесом. Знайшов фермерське господарство на західній Україні «Західний равлик». Ірина і Іван Юськевичі – чудові молоді люди, фермерують вже близько семи років. На території їхньої ферми я проходив навчання, теоретичну та практичну частини, після навчання домовився закупити в них мальок. Ми з дружиною знайшли земельну ділянку в селі Оситняжка Кропивницького району, чудова місцина, всі умови для равликів – недалеко річка, природний ухил землі”.

0a391efcc7f9

Навесні родина Кравчуків зайнялася підготовкою ферми – замовили щити (це домівки для равликів), посіяли ріпак (його молюски полюбляють) і в травні випустили першу партію малька. Нині вже можна побачити равликів, які підростають. А на початку мальок був розміром з сірникову голівку, розповідає Володимир. Вирощує два сорти – Мюллер і Максима. Мюллер важить 12-15 г, Максима – 20-25г.

“Європейці віддають перевагу Мюллеру за смаковими якостями. Особисто я різниці не бачу. Основу смаку складають соуси, якими заправляються страви з равликів. Саме м’ясо яскраво вираженого смаку не має, проте дуже корисне, екологічне і поживне, його рекомендують навіть дітям і вагітним, а також людям, які ведуть активний спосіб життя. В цілому м’ясо равлика можна готувати різними способами, воно піддається смаженню, тушкуванню, можна варити, сушити, запікати, в’ялити, готують з нього паштети, соуси різні, навіть десерти. Для нас це делікатес, а для європейців – звична їжа. Що вже казати про Азію, там взагалі равлики – повсякденна страва”.

1308fe211d7b

На запитання, чи має ферма свій ринок збуту, Володимир відповів, що спочатку мав намір відправляти равликів на Європу, але попит місцевий різко виріс, багато рестораторів зацікавилися екзотикою, з’явилися замовлення, і весь товар, який підростає, буде реалізовано тут. Фермера це дуже радує, тому що хоче розвивати у нас культуру споживання цього продукту. Частину равликів реалізує в якості малька. Є люди, які мають намір купити маточне поголів’я.

Журналісти поцікавилися, чи складно розводити равликів.

“Особливих труднощів з ними немає. Вони невибагливі, не хворіють, єдине, що ускладнює їхнє життя, – це клімат. Ті погодні умови, які склалися в цьому році – відсутність дощів, пекуче сонце, – звичайно, додали турбот, тому що частина равликів у спеку гине. Довелося щовечора поливати їх. Ще дошкуляють природні хижаки – птахи, дрібні гризуни. На це передбачено 5 відсотків збитків. Європейці взагалі сприймають цей бізнес як бізнес для пенсіонерів, тому що тут не треба напружуватися, лише коли збираєте врожай”.

40e26e948011

Про туристичну складову свого екзотичного бізнесу Володимир розповідає, що ті гастротури, про які мріє, вимагають ще доопрацювання, хочеться зробити так, щоб людина захотіла приїхати сюди знов, а це вимагає фінансових вкладень. Плани, звичайно, грандіозні, сподівається, що все вдасться. Треба підходити до всього комплексно, має намір зробити канатове містечко, поставити настільні ігри, альтанки, щоб люди могли приїхати, відпочити, насолодитися природою, посмакувати равликами.

 – Ви особисто їсте равликів?

“Звичайно, в мене в родині вони «зайшли» абсолютно всім. Тут головне подолати психологічний бар’єр і спробувати. Під час фестивалю вуличної їжі на Козачому острові в Кропивницькому ми брали равликів у розрахунку на три дні, а продали за один. Такі черги стояли, це при тому, що одного равлика продавали по 35 гривень. Здається, багато, але щоб приготувати равлика, потрібно близько 5 годин – це варіння, ручна чистка м`яса, термічна обробка мушлі, її внутрішнє шліфування, щоб з неї приємно було їсти, готується соус на основі вершкового масла, спецій. Дуже смачно. 90 відсотків клієнтів сказали, що обов’язково спробують равликів ще”.

М’ясо – не єдиний цінний продукт равликів. Їхня ікра за вартістю займає друге місце в світі і коштує 40 тис. грн за кілограм. Вона дуже смачна і корисна, проте у нас майже не продається.

Вже зовсім скоро, на початку жовтня, почнеться збір урожаю на «Інгульській фермі». Збирають равликів у погожу днину, відносять у теплицю на 4 дні для голодування, щоб очистилися, лише поливають водою. Після цього відправляють їх у холодильник. Равлики впадають у стан анабіозу, для того, щоб вони прокинулися, достатньо їх полити водою й дотримуватися температурного режиму не нижче 15 градусів тепла. Маточне стадо закладається окремо.

А у продажу вони з’являться в кінці жовтня – на початку листопада.

 – Не боїтеся конкуренції?

“Ні на грам, тому що ринок Європи забезпечений на 60-70 відсотків, наша країна не вирощує такий об’єм равликів, з яким ми могли б податися на ринок Азії, там прірва. Треба навпаки нарощувати об’єми продажів, щоб вийти на великий ринок. Чим більша партія, тим більша ціна. Я б хотів мати послідовників у нас в області, щоб формувати великі поставки, ми не конкуренти, а партнери. До речі, я консультую початківців. Навчання – це теж частина мого бізнесу”.

Нагадаємо, у Кропивницькому просять визнати вуличних котів частиною екосистеми міста.

Читайте також: Директорка кропивницької школи написала заяву в поліцію на учнів, які врятували кошеня


Текст: Олена Цюцюра
Фото: Наталія Андріянова

Поширити:

Залишити коментар:

коментар