Як жити без сміття: У Кропивницькому діє рух свідомих екоактивістів

У Кропивницькому є унікальна людина, яка за короткий термін стала прикладом для багатьох кропивничан, що почали життя без пластику. Світлана Стельмашенко – координаторка руху «Кроп без сміття» – дає корисні поради, як зменшити споживання пластику і почати рятувати від сміття Кропивницький.

– Світлано, коли у вас з’явилася ідея сортувати сміття?

– Приблизно два роки тому. Інформаційне поле було переповнене новинами про екоблогерів, стан довкілля і філософську течію zero waste. А я така людина, що, маючи нові факти, піддаюсь переусвідомленню, звичайно, якщо вони мене чіпляють. І тут з’явилася нова інформація (про zero waste, життя без відходів, вплив людини на стан екології та глобальне потепління), і я відчула, що роблю щось неправильно, це суперечило моїй совісті. Як і всі, я купувала продукти в поліетилені, у тарі, яку неможливо переробити, і не сортувала взагалі. Просто не знала, що так можна, до цього мені ніхто не казав, що можна жити інакше.

– Наскільки було важко перелаштувати своє життя на безполіетиленове?

– Життя було змінити дуже легко, я знала, що можу знайти будь-яку альтернативу пластиковому пакуванню – це моя особиста відповідальність. Але десь протягом пів року психічно важко було подолати рамки власної зони комфорту і підходити до продавчинь питати дозволу на покупку у свою тару, та насправді весь мій страх був сірою хмаринкою, яку я сама собі намалювала. Якщо до будь-кого чи на ринку, чи у супермаркеті підходити з посмішкою і спокійно говорити «Мені, будь ласка, у свій мішечок, я проти поліетилену», то люди завжди йдуть на поступки і стає легше і спокійніше, і починаєш вірити у людей, що хоч 1 з 10 тебе почує і побачить, що «так теж можна», а 1 зі 100 зробить так, як я.

– Чи можливе життя без поліетилену і пластику в сучасному місті?

– Відмовитися від пластику на 100%, на жаль, неможливо. Пластик нас оточує всюди. Блістери від таблеток, шприци, жіночі колготки запаковані також в поліетилен, синтетичний одяг, паста для кулькових ручок та інші канцелярські товари, переробити які неможливо і утилізувати також. Тому повністю відмовитися від пластику неможливо. Але ми можемо прийти в магазин зі своєю торбинкою чи лотком і не купувати сміття, не нести його додому, а брати ті товари, що продаються без пластикового пакування. Пакет не потрібен!

«Порція любові і жодного граму поліетилену»

– Наскільки економічно вигідно/не вигідно бути екосвідомим?

– Вигідно, дуже. Починаючи зі зміни ставлення до природних ресурсів, що призвело до економії води, і закінчуючи тим, що, купучи спеції чи крупи у власну тару, ми дійсно можемо не переплачувати за упаковку! Та економія для мене на 7 місці в переліку топ-причин «чому я живу без пластику». Головне – не бігти за модними екотенденціями, і якщо ви раз на пів року купляєте каву у пластиковому стаканчику (який має вигляд паперового), то немає сенсу купувати багаторазове горнятко, але якщо ця звичка в вашому житті є постійною, то вихід один – купувати якісне довговічне горнятко. А зараз, навіть у Кропивницькому, такі кав’ярні як «Гоголь», «Зефір», «Щастя» дозволяють зі знижкою купити каву у свою чашку. Те саме стосується і торбинок.

Вигідно, бо раніше, як і всі, велася на акції, а тепер я просто перестала купувати продукти в тому пакуванні, що не можна здати на переробку. Мій теперішній стиль – купувати сметану, кефір та молоко у м’якому пакуванні з чорним всередині. Ці пакети не так швидко набираються (у мене назбиралася невелика кількість за пів року), згодом, сполоснувши і просушивши, їх можна відправити у Київ до організації «Зелений птах». Вона також приймає поштою спресовані стаканчики від кави та попкорну, а також упаковки тетрапак від соку і «молочки». Це пакування на 100% переробляють і дають нове життя у вигляді блокнотів, щоденників та зошитів.

До речі, кілька місяців тому волонтери за участі екоативістів нашого міста організували першу спільну відправку вторсировини з Кропивницького до «Зеленого птаха» (яку не можна здати на переробку в межах нашого міста). Це приклад, що надихає!

– Як ви оцінюєте екорух у Кропивницькому, чи є він взагалі?

– Є багато прекрасних людей, я дізналася про їхнє існування, коли мене попросили створити групу «Кроп без сміття», була вражена, що нас (тих, для кого ця проблема дійсно є важливою) багато. Кожний учасник групи, як великий скарб, бо ми прогнемо змінити цей світ. Одні з тих, хто завжди були поруч і допомагали психологічно, це ті Люди, які живуть цим так само, як і я, – Надія Паливода, Наталка Бардалим, Наталя Ковальчук, Лєна Карпенко. Особливим натхненником була і є для мене Ольга Івашура – вчителька у гімназії ім. Т.Шевченка, яка зі своїми дітками (6-В класом) почала сортувати сміття, крутити ручки з паперу, а кошти від продажу передавати волонтерській організації захисту тварин «БІМ».

Мені написала кропивничанка Ірина Ігнатьєва, власниця екомагазинчика, який активно функціонує в Інстаграмі «Eco_ideas_forlife», де продає бамбукові зубні щітки, вушні дерев’яні ватні палички, багаторазові торбинки, шопери для покупок та ще багато чого цікавого. Є прекрасні люди, а чи можна це назвати рухом – це велике питання.

Читайте також: Кропивницькі школярі продають ручки з макулатури

– Розкажіть про «точки», дружні до екоактивістів – куди в Кропивницькому можна здати батарейки, в яких магазинах нормально ставляться до лоточків, з якими приходять покупці?

– Пластикові кришечки від пляшок ПЕТ можна передати волонтерам у Krop:hub. Батарейки здавайте лише в Епіцентрі, при головному вході є високий зелений контейнер з написом «Батарейки, здавайтеся» – лише Епіцентр та центральне відділення магазину Watsons несе відповідальність за утилізацію батарейок на території України. Все. За інші сумнівні відділення забудьте, це занадто дорогий процес, тому київська організація «Батарейки, здавайтеся» єдина, хто організовує і контролює збір і відправку батарейок до заводу GreenWEEE у Румунії.

Тривалий час моєю метою було знайти пункт прийому стрейч-плівки, вона використовується для обгортки хліба, сиру на вагу, тоненька плівка, що тягнеться, також нею часто пакують посилки. Є три приймальних пункти, де її приймають (у чистому вигляді) – два відділення біля площі Б. Хмельницького і одне — на Пацаєва, навпроти магазину «Ятрань». Туди ж можна приносити пляшки з-під хімії і прозорі пляшки ПET.

Загалом, минулого року Екостайл біля центрального відділення на вул.Лавандовій (вул. Моріса Тореза, 27) встановив 3 великих контейнери для сортування, в один з яких було дозволено кидати шуршики та змішану упаковку, пакетики. Керівництвом компанії Екостайл було заявлено, що на території сміттєзвалища шуршик і поліетилен будуть утилізувати. Чи можна цьому довіряти – перевіримо з часом.

Україна вперше відправила батарейки на переробку

В Україні уперше в історії відправили на переробку старі батарейки. Якби їх викинули — вони б забруднили територію розміром з 2 тисячі футбольних полів

Опубліковано hromadske.ua Середа, 11 березня 2020 р.

– Ваш прогноз щодо екоруху в Кропивницькому – наскільки місцеві жителі готові до сортування чи свідомого споживання/використання пластику?

– Не готові, я бачу скільки сміття навколо, я щодня проходжу містом і приватним сектором. Сміття всюди, пакетики літають всюди, і повно, повно недопалків. Фільтр у цигарках на 95% складається з пластику, повинно пройти 5-10 років задля їх повного розкладу. Людям байдуже. Якщо в нас відсутня культура, елементарне виховання і повага один до одного, я не можу сказати, що щось зміниться.

Але я бачу інший бік медалі, я бачу інших людей, за яких я чіпляюся як за соломинки, які формують мій світогляд. Все повинно починатися з родини, виховання і якщо хоча б 1 зі 100 буде брати відповідальність за себе і потрохи змінювати цей світ своїми діями, то інші помітять, що щось не так… Лише власним прикладом ми змінемо цей світ, тільки так…

Що ви можете змінити вже зараз:

1) Ходіть у магазин ситими – цим ви врятуєте себе від спонтанних покупок.

2) По покупки ходіть з рюкзаком або багаторазовим шопером. Вчіться говорити на касі «Пакет не треба». (Термін розкладання пакета, за різними даними, 50-100 років).

3) Не збільшувати кількість сміття в нашому житті, не купувати зайве пакування.

Овочі, фрукти, крупи, печиво купуйте у власні багаторазові торбинки. «Молочку», рибу, м’ясо – у пластиковий чи скляний контейнер, який точно є у вас вдома, який можна помити і використовувати повторно.

3) Банани, як і огірок чи кабачок, можна легко зважити і купити без пакетика.

4) Не купуйте одноразові речі – купуйте речі, які зможуть вам слугувати як мінімум 5 років. Якісний одяг, якісне взуття. І забудьте про одноразовий посуд – це пережиток минулого. І я просто благаю, забудьте про одноразові станки (це неймовірна кількість сміття, яке постійно зростає) – світ змінився, є можливість користуватися епіляторами, електробритвами, на крайньому разі, вже вічний класичний станок з металу чи нержавіючої сталі – із заміною леза.

5) Замість одноразової пластикової соломинки можна купити металеву чи очеретяну багаторазову (коштує вона 30-40 грн) і користуватися нею вічно. Цей перелік можна робити ще дуже довго, головне – спробувати мислити глобальніше і помічати те, що раніше не помічали.

6) Відмовтеся, якщо є можливість від паперової книги на користь електронної – таким чином, ви збережете не одне дерево. Або відвідуйте бібліотеку. Але це не стосується дитячих книг.

7) Відмовтеся від пластикових фільтрів для води. Купіть в аптеці шунгіт (це каміння є у складі любого фільтру), хоч він і запакований у плівку, зате з допомогою шунгіту спокійно можна фільтрувати воду декілька років.

Інна Тільнова, Нова Газета.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар