У Кропивницькому буде встановлена інформаційна дошка на честь загиблого воїна – учасника антитерористичної операції Романова Федора Анатолійовича. Відповідне рішення погодив виконавчий комітет міської ради сьогодні, 15 серпня.
Пам’ятна дошка буде встановлена на будинку, де жив Федір Романов по вулиці, що тепер носить його ім’я, повідомляється на офіційному сайті міської ради.
Федір Анатолійович Романов (27 вересня 1983 — 29 серпня 2014) — старший солдат Збройних сил України.
Закінчив 24-ту кіровоградську ЗОШ, ПТУ № 2, працював слюсарем, пройшов строкову службу в лавах ЗСУ проягом 2002—2004 років. Випускник 2010-го року Кіровоградського медичного коледжу ім. Мухіна. До служби в складі ЗС України проживав у місті Кропивницькому та працював на станції швидкої медичної допомоги.
Мобілізований у квітні 2014-го, фельдшер госпітального відділення медичної роти 93-ї бригади. 19 серпня 10 медбратів 93-ї роти вирушили під Іловайськ.
Загинув внаслідок обстрілу українських військ поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі біля села Новокатеринівка. Степан Усс та Федір Романов при черговому вибуху стрільня не побігли до укриття, а в напрямі пораненого 18-літнього вояка. Біля них вибухнув снаряд. Степана сильно пошматувало, Федір постраждав менше, тому до останнього тягнув на собі побратима. Коли їх оточили росіяни, Федір підірвав гранату.
2 вересня 2014-го тіло Федора разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Упізнаний бойовими товаришами та родичами.
Похований в Кропивницькому, Ровенське кладовище, Алея слави.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
відзнакою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради «За заслуги» ІІ ступеня (посмертно)
Інтернет-виданням та друкованій пресі дозволяється безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті «Перша електронна газета», лише за наявності посилання (прямого відкритого посилання для он-лайн медіа) та згадки першоджерела не нижче другого абзацу. Редакція не несе відповідальності за інформацію, оприлюднену авторами блогів та читачами, які здійснюють коментування на сайті і в соцмережах.
«Перша електронна газета» відкрита до співпраці з рекламодавцями. Редакція готова розміщувати оголошення й рекламу, що не суперечать редакційній політиці, з відповідним маркуванням і на комерційній основі.
Федір Анатолійович Романов (27 вересня 1983 — 29 серпня 2014) — старший солдат Збройних сил України. Закінчив 24-ту кіровоградську ЗОШ, ПТУ № 2, працював слюсарем, пройшов строкову службу в лавах ЗСУ проягом 2002—2004 років. Випускник 2010-го року Кіровоградського медичного коледжу ім. Мухіна. До служби в складі ЗС України проживав у місті Кропивницькому та працював на станції швидкої медичної допомоги. Мобілізований у квітні 2014-го, фельдшер госпітального відділення медичної роти 93-ї бригади. 19 серпня 10 медбратів 93-ї роти вирушили під Іловайськ. Загинув внаслідок обстрілу українських військ поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі біля села Новокатеринівка. Степан Усс та Федір Романов при черговому вибуху стрільня не побігли до укриття, а в напрямі пораненого 18-літнього вояка. Біля них вибухнув снаряд. Степана сильно пошматувало, Федір постраждав менше, тому до останнього тягнув на собі побратима. Коли їх оточили росіяни, Федір підірвав гранату. 2 вересня 2014-го тіло Федора разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Упізнаний бойовими товаришами та родичами. Похований в Кропивницькому, Ровенське кладовище, Алея слави. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) відзнакою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради «За заслуги» ІІ ступеня (посмертно)