Із приходом весни та підвищенням температури повітря починають пожежі в екосистемах. Значна їх частина виникає внаслідок масових спалювань сухої рослинності та її залишків на відкритих територіях. Шкода від спалювання листя і сухої трави різностороння і має негативні наслідки і для здоров’я людини, і для природи.
Інформує ГУ Держпродспоживслужби, повідомляє Перша електронна газета.
Спалювання трави, бадилля та інших відходів є небезпечним для здоров’я. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. Із листям зазвичай спалюють і безліч різноманітного сміття, зокрема поліетиленові пакети чи пластик, що суттєво посилює забруднення атмосфери.
При згорянні поліетиленового пакету в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини.
Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні.
При горінні гуми утворюється канцерогенна сажа і оксиди сірки, що викликають респіраторні захворювання.
Також спалювання трави є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів. У вогні можуть загинути й постраждати звірі, плазуни, земноводні, особливо зайці, їжаки та жаби. Під час сильної трав’яної пожежі гинуть майже всі тварини, які живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту.
“За вказані дії Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність!
Держпродспоживслужба області закликає громадян відмовитись від спалювання сміття, стерні, сухої трави та опалого листя, адже це несе загрозу як здоров’ю людей, так і навколишньому середовищу”.
Стаття 77-1. Кодексу України про адміністративні правопорушення
Самовільне випалювання рослинності або її залишків.
Випалювання стерні, лук, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків […] – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн) і на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 грн). Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-620 грн) і на посадових осіб – від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190-1700 грн).
