Молодшому сержанту Артему Пойді із Нової Праги було лише 20 роки, коли його молоде життя передчасно обірвала ворожа куля на рідній українській землі. Сталося це 21 січня 2015-го року під час мінометного обстрілу з боку терористів поблизу Горлівки, що на Донеччині. В останню путь Артема Пойду земляки проводжали всім селом. А от сьогодні, 17 вересня, Артемові односельчани, друзі, вчителі, учні зібралися біля місцевої школи з нагоди відкриття на стіні навчального закладу меморіальної дошки в пам’ять про свого відважного земляка, колишнього учня Новопразького навчально-виховного комплексу, який героїчно загинув, виконуючи військовий обов’язок перед Батьківщиною.
Тепер його образ на меморіальній дошці, яка встановлена на фасаді школи, буде щоразу зустрічати учнів дорогою до знань. Пам’ятну дошку сьогодні прикрашають живі квіти. Її урочисто відкрили керівник Олександрійського району Андрій Коломійцв та учень 11 класу НВК Дмитро Харченко. Низько вклонилися вони матері та бабусі героїчного сина, присутнім на урочистостях. Пам’ять про нього також вшанували хвилиною мовчання.
Багато теплих й зворушливих слів, проникливі спомини звучали тут сьогодні на адресу відважного бійця, порядної й мужньої людини, якої з нами поряд вже немає. Звучали вони й від керівника району Андрія Коломійцева, селищного голови Ольги Горбенко, директора НВК Лариси Мітленко, бойового побратима Олега К. з 17 окремого мотопіхотного батальйону та інших небайдужих до його долі людей.
Урочисту пам’ятну лінійку вшанування загиблого-земляка завершили українським гімном й щемними словами з патріотичного вірша. У ту мить здавалося, що сльози стримати ніхто не міг. Ось так усі разом, немов удруге, провели Артема у вічність.
Нагадаю, що по закінченню 11-го класу школи Артема призвали до лав Збройних Сил України на строкову службу, а в жовтні 2013-го він демобілізувався. За півроку Артем, як досвідчений солдат, вирішив поповнити ряди армійців, щоб протистояти ворожій агресії на сході, і добровільно був призваний Олександрійським ОВК у 17-й батальйон територіальної оборони Кіровоградщини, де служив вогнеметником.
21 січня 2015 року о 7-й ранку терористи намагалися здійснити прорив оборонних укріплень взводного опорного пункту 717 під Горлівкою, застосовуючи важку техніку та артилерію. Саме під час масової атаки і застосування важкої техніки і артилерії, Артем своєчасно виявив мікроавтобус з 12 сепаратистами, проявив мужність та сміливість і вогнеметом його знешкодив, чим зберіг життя багатьом своїм побратимам і не дав противнику зайняти взводний опорний пункт та, на превеликий жаль, врятуватися сам не зміг, поклавши на вівтар своє життя.
Наталія Луценко.