Юрій Тандіт: ми в зародку знищили ідею уявної “Кіровоградської народної республіки”   

Радник голови СБУ Юрій Тандіт у програмі “Погляд” на “5 каналі” розповів про те, скільки заручників уже звільнено і скільки ще залишаються у бойовиків, що розповідають захоплені російські кадрові військові, як російські спецслужби намагаються розхитати ситуацію в українських регіонах і чому більшість українців проти вільного обігу зброї.

Ми повинні забрати всіх, бо ми своїх не кидаємо

– Почнемо з тої теми, якою ви опікувалися ще до того, як стали радником Служби безпеки України, а саме – звільнення полонених. У перші дні серпня було звільнено трьох наших бійців Збройних Сил України: це 80-та, 81-ша бригада і 25-та бригада, “Київська Русь”. Кожна з таких новин, безумовно, піднімає просто величезний дух у кожного українця, напевно, розуміючи, що ще одне життя врятоване. Російські ЗМІ повідомили, що обміняли цих трьох бійців на шістьох росіян – не бійців із “Фонду допомоги Новоросії”. Наскільки це так чи не так? І скільки у нас ще от подібних функціонерів, які працюють на ворога і які можуть зрештою бути обміненими на наших воїнів?

– Тема звільнення заручників така делікатна, що кожного разу, коли ми коментуємо події, пов’язані зі звільненням заручників, доводиться вивіряти кожне слово. Звільнення, яке відбулося напередодні, відбувалося за схемою домовленостей “шість на шість”. Ми дійсно передали тих людей, які не брали активної участі на лінії зіткнення бойових дій, але вони чинили злочини проти цілісності України і, фактично уособлювали себе з окупованими територіями. Ми забрали трьох дійсно військових і трьох цивільних осіб день по тому. Про це ми голосно не говорили. Серед цих трьох цивільних була жінка на сьомому місяці вагітності. Дякувати Богу, потім переказували, як її перевозили, фактично, за словами тих, хто її супроводжував, ще не було ніколи такого цінного вантажу, і так ніжно до неї ставилися, щоб нічого з нею не сталося. Дякувати Богу, її вивезли в безпечне місце, тим більше, що там є великі труднощі з пересуванням, немає доріг, потрібно пересуватися дуже швидко, бо можуть в будь-який момент починати обстрілювати дорогу, і в тому числі машини, які пересуваються трасою.

На сьогодні звільнено 2852 людини. Це велика новина і велика цифра. У заручниках залишаються 172 людини. Це не лише хлопці, які перебувають на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей, також на території Російської Федерації. Ми пам’ятаємо про цих хлопців. Серед безвісти зниклих та тих, яких ще поки ми не віддали близьким, є тіла хлопців, душі яких уже на небі. Вони знаходяться у кількох центрах, йде процес упізнання, і ми повинні забрати всіх, бо ми своїх не кидаємо.

– СБУ у Мінську представила список, там це було 183 полонених українців. От ви зараз озвучили цифру вже меншу. Але яка реакція була там, у Мінську, на цей список? Зафіксували просто чи говорили щось?

– Ви знаєте, це важливе питання. Наш Президент Петро Порошенко ставить одним із головних пріоритетів якнайшвидше звільнення всіх заручників. Служба безпеки створила спеціальний міжвідомчий центр, який очолює Яловенко Віталій Олексійович. Щодня йде робота, причому я вчора з ним допізна працював і бачив, скільки всього обробляється, як іде інформація. Сьогодні отримали інформацію за лінією Міністерства оборони. Вони нам дали оновлені списки, і нас порадувало те, що кількість звільнених збільшилася на тисячу завдяки тому, що додають списки, тому що обробляється дуже багато всяких матеріалів. У Мінську зазвичай ми завжди готові, у тому числі і з виконання 6-го пункту. Ми дійсно завжди возимо з собою ці списки, їх кілька штук, у тому числі списки тих наших хлопців, які, як ми припускаємо, перебувають у Російській Федерації. З’явилося кілька повідомлень про те, що уповноважена так звана з боку самопроголошеної так званої “Донецької народної республіки” Дарія Морозова повідомила про те, що вони нібито хочуть тепер ще турбуватися про так званих ще політичних затриманих осіб, як вони їх називають “ув’язненими”. Ви знаєте, головне, в рамках закону діяти і робити те, що нам Бог дає. А ми це робимо, ми не віддаємо людей, які не скоювали злочинів проти цілісності України. Інше питання, що ті списки, які нам передають, часом досить некоректні. У цих списках трапляються люди, які не були на лінії зіткнення, а іноді здійснювали злочини глибоко на території України, або ті люди, яких уже немає на цьому світі.

– Тобто ті, яких ми не готові або ми не можемо з якихось причин віддати?

– Яких взагалі немає, наприклад. От був один чоловік, якого ми шукали кілька місяців, жиган, як він розповідав. Був так само ще один чоловік з позивним «Дід», якого ми теж шукали, а потім виявилося, що його просто немає серед живих людей. Вони його вимагали, скажімо так, дуже довго його шукали. Але повірте, що та робота, яка ведеться, тим більше по лінії спецслужб України, вона ведеться дуже якісно, і вся інформація зводиться в один центр, якщо вже є про щось говорити, то Служба безпеки завжди говорить максимально достовірну інформацію про цифри. Тому я вам приніс останні дані за цими списками і якраз можу їх презентувати, що і роблю.

Росіяни ведуть проти нас агресивну пропагандистську війну

– Давайте тоді з’ясуємо, як відбувається слідство над тими захопленими кадровими російськими військовими Збройних сил Російської Федерації, які фактично є уособленням присутності російської армії на території України: сержант Александров, капітан Єрофєєв. Тепер іще і майор Старков. Як просувається з ними слідство? От майор Старков, приміром, дав свідчення про те, як відбувається процедура того, що кадрові російські військові потрапляють на український Донбас. Що вони говорять цікавого, важливого, корисного?

– Перше, це те, що наявність їх тут і злочини, які вони скоювали на території України, доводить те, що, на жаль, Росія не виконує Мінські домовленості. Подобається це комусь чи ні, але тільки лише підтверджуємо те, що є насправді. Це перше. Друге – я від себе нічого не говорю. Всі відомості, які я можу передавати сьогодні, в тому числі й в ефірі вашої програми на “5-му каналі”, можу сказати, що це все робиться зі слів цих людей. Що я можу повторити. І Єрофєєв, і Александров – представники спецназу Російської Федерації. Вони зайшли до нас сюди на нашу територію з дуже рідкісною зброєю, яка використовується тільки спецназом Російської Федерації. Вони фактично брали участь у замаху або вбивстві наших хлопців. Далі, коли їх вже заблокували і вони спробували піти, їх стали обстрілювати свої ж товариші по службі. Важливо те, що вони знаходяться в гідних умовах, їм врятували життя, в них тече українська кров, і вони вражені тим ставленням, яке є з боку сусідньої, їх же держави Росії. Якщо говорити про Старкова, це вже старший офіцер, людина, яка перевозила і оснащувала зброєю і боєприпасами фейкову військову частину. І він нам дав дуже важливі свідчення, які підтверджуються його записами. Все збігається. У нього багато документів, як фальшивих, так і справжніх. Ще від нього відмовилися його близькі або ж вони просто зникли. Це теж важлива інформація. Тому він зробив заяву в нашій присутності. Коли він звернувся до їхнього президента, Володимира Путіна, з проханням допомогти йому і не відмовлятися від нього. Він розуміє, що від нього можуть зараз відмовитися, враховуючи те, що ми дали можливість спробувати зістикуватися з близькими, він зрозумів, що їх вже немає. Куди їх сховали, куди їх відвезли, може, щось сталося? І він дуже хвилюється. Коли він був у Новочеркаську, у так званому 12-му командуванні, яке відповідає за війну в Україні, неоголошену війну, і контролює заїзд туди наших фактично ворогів, на жаль, тих, хто їде сюди за наказом і намагається, порушуючи українські закони, воювати проти нас, він розповів, що троє офіцерів відмовилися – з тієї групи, яка заходила разом з ним. І дивно те, що блокноти підтверджують неймовірні речі, в тому числі, видаючи зброю, він давав і автомати, які були трофейними. Для них трофейні автомати – це автомати, які були зняті або з мертвих наших хлопців або з тих, хто став заручником. Це теж страшна інформація. Вона лише підтверджує те, що відбувається там у Росії. Є ще дуже важлива інформація. Те, що вони ведуть проти нас агресивну пропагандистську війну. У них дуже великі бюджети витрачаються на це. Щодня виходять якісь фейкові формати, так звані “генеральні формати”. На жаль, вони спокушаються цим. Після затримання Старкова за кілька днів вийшло дуже багато інформації, починаючи від якогось обміну Надії Савченко на цих грушників, ви пам’ятаєте. Потім про обстріл цивільних осіб з боку наших прикордонників, потім у неділю, я нічого ніде про це не говорив, вийшов на одному з каналів, знову ж, фільм про, несправжня інформація, про те, що нібито спецслужби України, а точніше Служба безпеки вербувала якихось російських журналістів. А їх просто видворили звідси, бо вони порушували закон. І Служба безпеки України діє як контррозвідувальна група або служба, яка веде всередині держави свої операції. Нам нічого нікого вербувати. Тим більше, ми їх видворили законно, і зараз їх використовують для того, щоб вести знову чергову пропагандистську кампанію.

– Тобто нагнітають. Ви сказали, що немає зв’язку або не виходять на зв’язок родичі оцього майора Старкова. А чи виходить хтось на зв’язок з якихось там компетентних органів Російської Федерації?

– Знову ж таки, вивіряючи кожне слово, як і історія з приводу Надії Савченко, скажу поклавши руку на серце відповідально, що намагаються за різними лініями вести переговори. Різні люди. І громадські організації, і представники воїнів-інтернаціоналістів, а також і за офіційними лініями, про що я не можу говорити. Зрозуміло, що для них це дуже важливо – забрати туди докази їхньої присутності. Але скажу одразу – враховуючи, що ми живемо у правовому полі, і за цими двома, скажімо так, воїнами Російської Федерації, і за майором Старковим відбуватимуться судові процеси. Все буде зроблено в рамках закону. Є суди, є наш гарант Конституції – Президент, і є ті люди, які компетентні, в рамках закону вирішуватимуть їхню долю. Для нас це дуже важливо, бо весь світ повинен бачити, так само як і росіяни, – що відбувається у нас в Україні.

Війна – це не феєрверк, а важка робота

– Ми, на жаль, протягом цього тижня спостерігаємо ескалацію, яка традиційно ініціюється з боку проросійських терористів, і власне, спостерігаємо загострення по всій лінії фронту. От якщо говорити про сьогоднішній день, тільки на Луганщині було менше, а решта напрямків потужно обстрілювали. Наскільки корисний супутниковий онлайн-моніторинг, який ініційований та оснащений саме Службою безпеки України? Які дані ви там отримуєте? Наскільки ця оперативна інформація може бути корисна в тому числі нашим воїнам, які тримають оборону?

– Ми отримуємо важливу інформацію, ту, яку можна використовувати для того, щоб у відкритих каналах доставки інформації презентувати, і ту інформацію, яку ми не можемо говорити. І вона настільки важлива, що нам допомагає цю лінію утримувати, з одного боку. З іншого боку, попри те, що дійсно загострюється ситуація в АТО, українські війська і ті, хто пов’язаний із захистом України, впевнені в тому, що ми зможемо захищати наші рубежі. Я закликаю чоловіків, вкотре використовуючи в тому числі можливість на “5-му каналі”, хоча б на один день поїхати туди. Для нас це дуже важливо для всіх. Чим сильніше ми будемо, тим менше будемо спокушати наших сусідів. Тому, чоловіки, закликаю вас, їдьте в АТО, не бійтеся мобілізації, для вас це ще буде великим знаком того, що після повернення додому – а ви обов’язково будете повертатися додому – кожен із вас отримає неймовірний досвід, навіть ставлення до своїх близьких. До дружин, до матерів, до дітей. Це відчуття неймовірне. Коли вперше поїхав торік у липні, коли повертався звідти вперше, вже там 17 поїздок експедицій, я одразу став телефонувати своїм близьким людям, тому що зовсім інші відчуття отримуєш. Чоловік має це відчуття відповідальності і маємо найголовніше – те, що повинні захищати нашу Україну. Не наші дружини, не наші мами, а саме ми з вами, перебуваючи там, тримаємо цей удар. А війна – це не феєрверк, а важка робота.

Місцеві вибори використовуватимуть ті, хто зацікавлений у дестабілізації ситуації в Україні

– Ну і кодекс честі, зрештою для кожного чоловіка, це в тому числі. Це те, про що ви говорите. Дякую за такі насправді щирі, зворушливі слова, але рухаємось далі. До СБУ ще багато запитань. На Закарпатті Служба безпеки сьогодні попередила спроби російських спецслужб вплинути на підготовку до проведення місцевих виборів. Спецслужби РФ під прикриттям приватної московської організації намагалися сприяти місцевим лівим і, зрештою, обіцяли їм фінансову підтримку в передвиборній кампанії. Перше питання, яке виникає у громадян, які почули цю інформацію, як російські спецслужби потрапили в такий глибокий тил? Чи це якесь дистанційне керування через місцеву агентуру?

– Найголовніше ми повинні розуміти, що Україна втягнена в першу гібридну війну в світі. І ми гідно поводимося, ми захищаємо цілісність держави. Якщо говорити про виборний процес, то, звісно ж, місцеві вибори використовуватимуть ті, хто зацікавлений у дестабілізації ситуації в Україні. Закарпаття – дивовижний край, де живе багато національностей, і завжди жили в мирі, багато інтернаціональних там сімей. Для них немає значення, хто якої мовної групи чи національності. Думаю, що, враховуючи те, що ми всі маємо серця, люди розберуться, як голосувати. Те, що намагаються наші сусіди дестабілізувати ситуацію, використовують цей момент, ми розберемося, і люди теж розберуться. А Служба безпеки повинна забезпечити населення, як це було і в Чернігові, вільно вийти і проголосувати за тих, за кого вони самі будуть вирішувати.

– Але все ж таки, на Закарпатті попередили от спроби російських спецслужб. Там були представники російських спецслужб чи це була якась схема?

– Присутність спецслужб Російської Федерації, на жаль, не лише спостерігається нами в різних регіонах, але вони дійсно працюють. Ви знаєте про факти затримання, це регіони не тільки там. Це Бессарабія – Одеська область, це Харків і Запоріжжя. Це також південні області. Але фактично ми маємо такий багатий досвід, що в Кіровограді навіть піднятися не встигли. Тобто в зародку знищили цю ідею створення уявної Кіровоградської народної республіки. І дивно те, що з боку сусідньої держави деякі політики, на жаль, спокушаються і теж дають оцінку ситуації в Україні. Один із політиків, я не хочу робити рекламу йому, порівняв Україну з Югославією. Нагадаю деяким політикам, що якраз сусідня держава нагадує Югославію. Тому що якраз, на відміну від югославської кризи, криза, яка почалася в нас, навпаки згуртувала нас, і ми стали об’єднуватися і ставати сильнішими. І кожен із нас, хто живе у Дніпропетровську чи у Львові, хто живе в Одесі чи Києві, не має значення, ми всі розуміємо, що Україна – наш єдиний дім. І тому ці факти, навіть у Закарпатті, лише підтверджують те, що, звісно ж, намагатимуться розхитати ситуацію. Ми зробимо все, щоб закон був на першому місці, і ми не допустимо, щоб агенти спецслужб сусідньої держави диктували нам, що нам робити.

– А багато таких ще спецоперацій у розробці? Ясно, що подробиць не розпитую, але, скажімо так, наскільки це масштабна робота по інших регіонах?

– Службу безпеки України очолює людина, яка має багатющий досвід не лише моніторингових робіт, а й реалізації великих оперативних операцій. Останній рік уже більше він керував АТЦ України там, на сході, дуже ефективно. Завжди казали, що якщо Грицак виїжджає в АТО, там фактично порядок. Його дуже любить особовий склад, його поважають в Міністерстві оборони. Знаю, що гарні відносини у нього і з Президентом. Президент довіряє Грицаку. І я знаю, що безпосередньо він брав участь в операціях по Одесі, дуже успішних операціях, хоча там презентували, скажімо так, деякі диверсанти створення та реалізацію фейкової програми “Одеська народна республіка”. Цього не було. У Закарпатті живуть справжні патріоти. Я думаю, що те, що відбувалося там, буде фактично знищено.

– Щодо патріотизму, то, знаєте, різні уявлення у різних людей, про те, що таке патріотизм. Там же, на Закарпатті, знову ж таки, Служба безпеки зробила ще одне викриття, але цього разу уже наших злочинців. У лісовому масиві одного з районів Закарпаття виявили схованку з боєприпасами. Боєприпаси, які були вивезені з зони АТО. В яких масштабах це явище?

– Соціологія – річ така стверджувальна, і проти неї не попреш. Математика – 2х2=4. Отже, соціологічні дослідження, які були опубліковані напередодні для Служби безпеки, мали ключове значення, тому що ми ще раз отримали підтвердження, що більшість людей не хоче, щоб у вільному обігу у громадян України була зброя, щоб вона продавалася, ми не хочемо. Більше 70% говорить про те, що ми цього не хочемо. І друге запитання з приводу пересування різних недержавних військових підрозділів вільно по Україні – це теж факт. Тобто люди не хочуть, щоб якісь військові неформальні формування пересувалися вільно нашою державою. Це підтверджують…

– Це щодо ставлення громадян…

– Це підтверджує те, що ми не хочемо цього. Тому, якщо знаходяться подібні склади або тайники…

– Схрони. Навіть так це називають.

– …то фактично – це незаконні дії.

– А їх багато знаходять?

– Я б не сказав, що багато. Ні, такі факти є, про ці факти одразу говорять засоби масової інформації. Це відкрита інформація. Одразу за такими фактами відкривається кримінальне провадження, і ми дуже суворо припиняємо такі дії. За першої ж можливості в рамках оперативних дій знаходять господарів таких схованок, й одразу ж вони потрапляють у місця “не такі віддалені”. По них відкривають кримінальне провадження, і ці люди повинні сидіти.

– Чим відбивають бажання у можливо потенційних порушників закону, у тому числі і в контексті того, щоб зброя із зони АТО знаходилася на мирній території в зовсім незаконний спосіб. Можливо, вони, дивлячись на всі ті дії, теж відмовляються від своїх подібних планів.

Яна Конотоп, “5 канал”

Поширити:

Залишити коментар:

коментар