Кіровоградцям показали «Репресований Єлисавет…»

Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Краєзнавча спадщина Кіровоградщини поповнилася ще одним вагомим, цікавим і дуже потрібним та очікуваним виданням – збіркою «Ніхто не хотів помирати, або Репресований Єлисавет-Зінов’євськ-Кірове-Кіровоград». На думку краєзнавців, книга стала достойним поповненням популярної не лише в Кіровоградській області, але й далеко за її межами серії «Єлисаветградське коло».

Автор історично-документальних розвідок – Федір Шепель – відомий дослідник рідного краю, історії та літератури, а також його знакових постатей, краєзнавець, лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова.

Попри фактичне визначення, «Ніхто не хотів помирати…» важко назвати простою збіркою документів, розсекречених в різні часи КДБ-СБУ та розшуканих автором. У науково-документальному виданні об’єднано матеріали з таємних архівів, що логічно доповнюють один одного в єдиній розповіді про жахливий період тотального винищення людей. Матеріали про життя і смерть знаних і зовсім невідомих людей, які постраждали від тоталітарного режиму.

«Історією свавілля кривавого ленінсько-сталінського режиму, який, починаючи з 1918 року, методично і планомірно винищував українську націю, підрубуючи її під саме коріння» назвав працю Федора Шепеля ще один кіровоградський краєзнавець Юрій Матівос.

Особливо вражає й те, що автор не підбирав і не вишукував винятково емоційні факти чи відомі історичні постаті. Маловідоме краєзнавець розмістив поряд із загальновідомим, розповіді про видатних українських подвижників – поруч із майже невідомими людьми, досягнувши таким поєднанням відчуття загальнонаціональної трагедії в межах одного краю і однієї книги, але в мільйонах доль.

Кожен із документів, кожна з розповідей про абсолютно різні факти і різних людей сприймається читачем, як загальна історія про історично важливе минуле, без якого неможливе сьогодення і майбутнє.

У листах, протоколах допитів, доповідних записках та доносах часто – лише окремі факти, які, проте, передають загальну трагедію людей, єдиною провиною яких було те, що вони жили в певний час на певній території. Система розшукувала такі факти (національність, майновий стан, подія в житті, родинні зв’язки тощо) або й фальсифікувала їх з метою отримати єдину зачіпку для наклеювання ярлика, заведення справи, арешту, засудження до каторги чи розстрілу.

Шепель«Здається, нічого нового у темі вивченні злочину сталінських каральних органів автор не відкрив…Та зміст багатьох нарисів – коротких і простертих – сприймається з якимось особливим відтінком, що викликають відповідні почуття. Каральна машина Дзержинського-Ягоди-Єжова-Берії косила всіх підряд – від найвідданіших поплічників Леніна-Сталіна до рядового службовця чи представника робітничо-селянського прошарку, – зазначає в своїй анотації Юрій Матіос. – Не можна без щему у серці читати нарис «Таємниці біографії Миколи Вороного». Український поет, критик, історик і діяч театру, актор, журналіст, вихованець Віденського та Львівського університетів, приятель Івана Франка та Марка Кропивницького, перекладач з французької революційних пісень «Марсельєзи», «Варшав’янки», «Інтернаціоналу», який до 1944 року був гімном СРСР, був заарештований у Новоукраїнці у 1938 році і тоді ж розстріляний. Де лежать кістки цієї талановитої людини – невідомо»…

«Єлисаветградський варіант «Меча и орала», «Справа Тухачевського в долі уродженця Єлисаветграда», «Листи до коханої, надіслані у вічність», а ще «Микола Садовський під недремним оком», «За підписом Ягоди» та кілька десятків інших оригінальних, маловідомих та невідомих фактів роблять читання книги справжнім пізнанням та співпереживанням, які за своєю емоційністю перевершують читання художніх творів, навіть бестселерів.

Літературознавець, історик, філолог, завідувач кафедри української літератури КДПУ ім. В.Винниченка професор Григорій Клочек, характеризуючи подібні видання під час презентації, назвав їх літературою факту – найпопулярнішою нині. Факти – розшукані, помічені, збережені Федором Шепелем і доведені до загалу, нагадують, закликають, попереджають…

Петро Мельник для Першої електронної газети.

P.S. Книга «Ніхто не хотів помирати, або Репресований Єлисавет-Зінов’євськ-Кірове-Кіровоград» видана кіровоградським видавництвом «Імекс-ЛТД» накладом 1000 примірників. Вихід книги став можливим завдяки включенню її до обласної програми розвитку книговидання та книгорозповсюдження на 2011-2015 роки.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар