Рівно рік тому українці вийшли на Майдан Незалежності, щоб підтримати європейський вектор розвитку країни. Саме в цей день почався новий виток жорстокої епопеї боротьби українського народу за свободу і незалежність.
Кіровоградці, як рік тому, так і зараз, не залишились осторонь подій, що відбуваються в країні. Сьогодні площа Героїв Майдану зібрала близько півтисячі людей, які прийшли, щоб вшанувати першу річницю Революції Гідності, пам’ять полеглих героїв «Небесної Сотні» та воїнів АТО.
Родзинкою вечора мав стати 30-метровий розгорнутий прапор України, який повинен засвідчити єдність та незламність української нації. Та піднесення від усвідомлення величності власного народу зіпсувало політичне питання.
Заспівавши дружно гімн України, кіровоградці передали слово отцю Марку, який прочитав молебень за мир, і молитвою вшанував пам’ять загиблих Героїв.
Далі до мікрофону почали підходити активісти-політикани кіровоградського Євромайдану, кожен з яких вважав своїм святим обов’язком сказати «не зле тихе слово» у бік нинішньої влади. Місцями в натовпі чулося «Ганьба!» і «Треба було обирать Юлю». В цей час аполітичні містяни почали потихеньку розходитись додому.
Апофеозом абсурду стала «подяка ганьби» для нинішнього очільника області. Декілька активістів кіровоградського Євромайдану зайшли в приймальню Кузьменка, перервали нараду і вручили йому так звану «подяку». А потім демонстративно розвернулися і пішли. Лише одна з активісток закинула нинішньому голові ОДА конструктивне зауваження: «Чому ж ви до людей не вишли і хоча б квіткою не вшанували пам’ять Небесної Сотні?».
Коли активісти і журналісти вийшли на вулицю, близько сотні кіровоградців вже розгорнули прапор і почали кожен на свій лад вітати Україну з річницею Революції Гідності. Просто, без крику, політичних гасел і прапорів.
Цікаво, коли врешті-решт деякі кіровоградці зрозуміють,що таку велику дату не варто оскверняти політичним фарсом. Адже політичні питання можна врегульовувати і в інші дні.
Сьогодні ж головне завдання – пам’ятати заради чого збирались люди на Майдані, за що зараз воюють на сході і берегти у пам’яті їхні подвиги.
